Главная arrow Разделы arrow Жизнь и люди arrow Науковець з Охтирського музею
Науковець з Охтирського музею Печать
Автор Админ   
29.06.2020 г.



Вивчаючи історію Слобідської України у ХVII - XVIII ст., сучасні дослідники, окрім аналізу архівних документів, опираються на праці відомих українських вчених.

Серед них вагомий вклад у дослідження історії даного регіону зробили Дмитро Багалій, Євген Альбовський, Віктор Юркевич, Стефан Таранушенко тощо. До козацької історії Слобідської України свого часу зверталися радянські вчені-історики Антон Слюсарський, Катерина Стецюк, Олександр Гуржій та інші. 

Військовим історикам, які вивчають козацьку добу на Слобожанщині, також добре відоме ім'я науковця Віллі Воліса, який працював у радянський час в Охтирському краєзнавчому музеї та займався вивченням історії нашого краю. Але для широкого загалу особистість Воліса та його дослідження зостаються маловідомими.

Час та місце народження Вільяма Фроїмовича Воліса не відомі, не має відомостей і про його довоєнне життя. Зазначимо, що він брав участь у II світовій війні, на яку був призваний у травні 1942 року, будучи ще студентом. На посаді начальника артилерійського дивізіонного обмінного пункту брав участь в боях на Закавказькому і III Українському фронтах, у звільненні Одеси та боях у Болгарії. 

Після закінчення війни Віллі Воліс довгий час проживав в Охтирці, де працював у краєзнавчому музеї та вніс значний вклад у його відродження. Але найбільш важливою є для нас його наукова діяльність, адже у музеї Вільям Воліс займав посаду старшого наукового співробітника. Під час  своєї роботи в Охтирському музеї (сер. 50-тих - 60-ті роки ХХ століття), В. Ф. Воліс займався вивченням історії м. Охтирки та району. Особливо цікавив вченого період від часу заснування міста  і до початку ХIX століття.

Підтвердження цьому знаходимо у передмові колишнього директора музею Івана Степанова до I-х «Краєзнавчих записок» 1960-го року, які були надруковані в Охтирці за участі В. Воліса: «Більша частина вміщеного у першому випуску збірника матеріалу, належить старшому науковому співробітнику музею т. Волісу В. Ф., який протягом багатьох років працює над вивченням історії краю...». На жаль даних про те, чи був Вілі Воліс директором Охтирського краєзнавчого музею ми не маємо.

З середини 60-х років В. Воліс працював інструктором Охтирської райкомпартії. Потім його було призначено директором Охтирської вечірньої школи, яка працювала у стінах сучасної ЗОШ № 1. За спогадами охтирчан В. Воліс, під час своєї роботи у музеї, «ходив по  місту і на роботу у сліпуче білому костюмчику».

У кінці 60-х р. Віль Фроїмович переїздить з Охтирки до Ставропольського краю (РФ), а вже на початку 70-х він - провідний науковець краєзнавчого музею міста Ставрополь (Тольятті), згодом один із його перших директорів. Також працював викладачем суспільних дисциплін у Ставропольському педагогічному училищі (зараз це «Тольяттінський соціально-педагогічний коледж». 

Ось як про нього згадувала одна із випускниць цього училища: «На першому курсі педучилища викладав у нас такий кумедний, такий забудькуватий, який повторював по декілька разів свої жарти, Віль Єфимович (за паспортом виявляється Фроїмович) Воліс. Викладав він у нас ... усе підряд».     

Науковець Віллі Воліс є на нечисленних фото, які зберігаються у фондах Охтирського міського краєзнавчого музею та у родині І. В. Степанова, колишнього директора музею, з яким працював та товаришував В. Воліс. Існують кілька фотографій дослідника періоду життя у Ставрополі, коли під його керівництвом краєзнавчий музей переїхав до нового приміщення та отримав сучасну назву. Зустрічаємо Воліса і на загальному фото, де він, разом зі своєю дружиною С. І. Воліс, бере участь у святкуванні 20-ти літнього ювілею заснування музею.

Перші машинописи за авторством Віллі Воліса, як старшого співробітника Охтирського краєзнавчого музею, датуються 1955 роком. Їх назва: «Охтирський повіт в I половині ХIX століття», «Соціально-економічні відносини в Охтирському повіті Харківської губернії напередодні Першої російської революції» та «До історії Охтирського краєзнавчого музею». 

Але головним дослідженням В. Ф. Воліса, під час його роботи в Охтирському краєзнавчому музеї, є наукова праця з історії козацтва на Охтирщині під назвою «Нарис  історії  Охтирського слобідського козацького полку (ХVII - XVIII ст.ст.)». На жаль, вона не була надрукована за життя автора і побачила світ тільки у 2007 році в одному із харківських видавництв.

Дана робота хоча і має певні риси, притаманні тогочасній радянській історіографії, із застосуванням класового підходу до вивчення історичних процесів, але по кількості фактів та висновків вона не втратила своєї актуальності і сьогодні.    

Досить вагомими для дослідження історії Охтирщини є історичні розвідки Воліса «Охтирський полковник Іван Іванович Перекрестов» та «Про долю тютюнової мануфактури в Охтирці у першій половині ХVIII століття». У першій він намагався детально проаналізувати одіозну постать охтирського полковника Івана Івановича Перекрестова, а у другій розвідці йдеться про першу тютюнову фабрику в Російській імперії.

Дослідник майстерно використовує історичний матеріал як підґрунтя до власних узагальнень, які, з цілком зрозумілих причин, відповідали тогочасним історіографічним тенденціям та завзято критикували погляди українських ліберальних істориків, особливо Дмитра Багалія. Зрозуміло, що під час роботи з даними науковими роботами треба відкинути радянську ідеологію та звернути більше уваги на зорієнтованість автора на фактичному матеріалі. Зазначимо, що у своїй науковій діяльності Віллі Воліс  використовував матеріали не тільки місцевих, обласних, але і республіканських, і навіть всесоюзних державних архівів. До речі, саме Віллі Воліс один із перших спробував детально дослідити історію Охтирського Покровського собору на основі історичних джерел.

Працюючи в Охтирському краєзнавчому музеї, В. Ф. Воліс був одним із ініціаторів видання в Охтирці краєзнавчих нарисів, які були надруковані ротапринтним способом у збірниках за загальною назвою «Краєзнавчі записки». У період 1961 - 1962 рр. було видано три випуски цих «Записок». Їх загальний тираж був зовсім невеликим і сьогодні це бібліографічна рідкість.

У період з кінця 50-х - до середини 60-х рр., Віллі Воліс систематично друкує у охтирській районній газеті «Прапор перемоги» свої краєзнавчі нариси і за цей час вийшло більше двох десятків  газетних статей, у яких він висвітлював різні аспекти історії регіону та подавав цікавий місцевий історичний  матеріал.

В Охтирському музеї, за участю Віллі Воліса, було організовано роботу із створення картотеки історичних персон та важливих подій, які відбулися на території Охтирського краю. Крім того, дослідник систематично займався поповненням фондів музею та переймався створенням експозицій про видатних охтирчан. Про це знаходимо відповідну інформацію у його листуванні із сестрами українського археолога М. Я. Рудинського, уродженця м. Охтирка.  

На жаль, про його подальшу долю як наукового співробітника та директора Тольяттінського краєзнавчого музею, наразі не відомо, але у якості дослідника козацької історії Охтирського краю, Віль Фроїмович Воліс, назавжди стане яскравим прикладом для прийдешніх поколінь українських науковців.

Вибрана бібліографія В. Ф. Воліса з книгозбірні Охтирського міського краєзнавчого музею:

1. «Виступ народних мас в Охтирському полку в 1679 році»;

2. «Громадянська війна на Охтирщині»;

3. «Довідка про минуле і теперішнє Охтирщини»;

4. «До історії Охтирського краєзнавчого музею»;

5. «До історії  Охтирського слобідського полку»;  

6. «До історії побудови Покровського собору»; 

7. «Нарис  історії  Охтирського слобідського козацького полку (ХVII - XVIII ст.ст.)»;

 8. «Охтирський повіт в I половині ХIX століття»;

 9. «Охтирка в  ХVII столітті»;

10.«Охтирський полковник Іван Іванович Перекрестов(до історії зростання старшинського землеволодіння в Слобідській Україні в кінці ХVII - на початку XVIII вв.)»;

12.«Про долю тютюнової мануфактури в Охтирці у першій половині ХVIII століття»;

13.«Соціально-економічні відносини в Охтирському повіті Харківської губернії напередодні Першої російської революції»;

14. «Фортифікаційне зодчество».

Юрій Берест, науковий  співробітник Охтирського міського краєзнавчого музею 

 
on_110720.gif

bezp.gif

Реклама
Реклама

express.gif

Реклама
Реклама

voda_230320.jpg

electro.jpg

Реклама
Загрузка...

Реклама