Він був не такий, як усі, мав багато НЕ: невгамовний, незручний, непосидючий, незговірливий, не розмовляв російською, не брав хабарі, не йшов на поступки, не мав вільного часу,не встиг втілити свої мрії щодо фонтанів у міському парку і біля «Праги»,  не добудував власний будинок…

І в той же час так багато зробив для міста: пам’ятні дошки , пам’ятні знаки, диптих, каплиці, авторські проекти забудов вулиць, кварталів, індивідуальних забудов, адміністративних приміщень, кафе, шкіл, кінотеатру, спорткомплексу з готелем, як в Охтирці, так і за її межами.

Він був справжнім творцем, справжнім патріотом свого міста і справжнім українцем. А йому й досі намагаються повісити незрозумілі ярлики.

Це все про Михайла Новосєльського. Він народився 12 листопада 1949 року в с. Велика Яромирка, Городицького району на Хмельниччині, а помер  15 серпня 2010 року в Охтирці.  Минає 5 річниця з дня його смерті. Його немає, та місто його пам’ятає. «Той, що втілив себе у камені та просторі», - так написано на меморіальній дошці, яку минулого року відкрили на фасаді архітектурно-проектного відділу нашого міста. З 1975 по 2009 роки Михайло Антонович Новосєльський був головним архітектором міста. В 2006 році йому присвоєне звання Заслуженого архітектора України за вагомий внесок у розвиток містобудування. Також нагороджений дипломами Комітету  України в галузі архітектури, грамотами голови Сумської облдержадміністрації (1997-2000 р.р.). Про це написано в енциклопедичному виданні «Державні нагороди та нагороджені в Україні».

Його підлеглі і досі пам’ятають одну заповідь Михайла Антоновича: «Не знаєш, як вдіяти - дій по закону». Про нього можна багато розповідати. Сьогодні ми згадаємо один епізод із буднів головного архітектора. Це було напередодні якогось свята, в 90-х.  В Охтирку повинні були завітати поважні гості, а будинок на площі Леніна, 3 мав жалюгідний вигляд. Потрібно терміново його облагородити. Але відповідальні по будівництву говорять, що в них немає облицювальної плитки в такій кількості, є залишки різного кольору. Тоді Михайло Антонович приймає рішення вийти з ситуації, облицювавши будинок різнокольоровими квадратами. Так обшарпаний будинок змінив своє обличчя. Для багатьох місцян тоді це було незрозуміло. Але наразі – в європейських містах це є нормою, яка вважається привабливою ноткою в архітектурі.  У кожної людини свій світогляд: комусь подобається «Чорний квадрат», комусь подобається сірість, а дехто робить  цей світ різнокольоровим.  

 Так робив і Михайло Новосєльський. Він кожну майбутню багатоповерхівку намагався прикрасити по особливому. Зверніть увагу, що на багатьох будинках є орнаменти чи якась символіка.  І в Успенському мосту закодована таємниця  архітектора Новосєльського.

Тож, пам’ятаємо про нашого видатного земляка  і будемо вдячні йому за збереження нашої культурно - історичної спадщини.

Підготувала Валерія Бакуліна.