«Свобода не дається без зусиль і боротьби. Це найвища цінність для людини і нації, яка творить свою героїчну історію і виборює своє право на гідне життя».( Андрій Білецький, звернення командира добровольчого полку «АЗОВ» до українського народу).

25-26 квітня у Чигирині пройшли урочистості, присвячені вшануванню героїв Холодного Яру. На патріотичному заході побували четверо охтирчан в складі Сумської делегації. Ми вирушили в славний козацький край – легендарний Холодний Яр.

Тут розгорялось полум’я Гайдамаччини на чолі з Гонтою та Залізняком, у цій землі знайшов свій останній спочинок гетьман Богдан Хмельницький. Ці події описував Тарас Шевченко. Новий вогонь з Холодного Яру повіяв у 1918 році, коли місцеве населення повстало проти більшовиків. Оплотом повстанців став Мотронинський Свято-Троїцький монастир. Боротьбу за незалежність України очолили брати Чучупаки з села Мельники. Першим організатором і отаманом був 25-річний сільський вчитель Василь Чучупака. У 1919 році утворилась  Холодноярська республіка, яка  контролювала понад 25 навколишніх сіл та мала 15-тисячну армію. Понад 300 козаків полягли в бою з будьонівцями в 1920 році. Холодноярська республіка була останнім фортпостом незалежності і непокори загарбників.  На згадки про ці повстання в Холодному Яру радянська влада наклала цілковиту заборону.  Та пам'ять про героїв заборонити неможливо. Про історію боротьби за волю України на Черкащині розповідають у своїх творах Юрій Горліс-Горський, Роман Коваль, Василь Шкляр.

ПРОГРАМА КОЗАЦЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ

Боротьба за волю України продовжується. Україна знову в небезпеці. Війна триває попри оголошене перемир’я. Щоб підтримати бойовий дух українських воїнів на Сході і вшанувати пам'ять героїв Холодного Яру  25 квітня  в Чигирин з’їхалась когорта патріотів з усіх куточків України. Урочистості продовжувались впродовж двох днів. Програма козацького фестивалю була вкрай насичена та різнопланова. Розписана по годинам  з ранку до вечора.

25 КВІТНЯ – Богданова гора, бастіон Дорошенка. Молебень Патріарха Філарета, освячення прапорів та зброї.
Стадіон – парад учасників АТО, військовий і медичний вишколи,  урочисте відправлення новобранців полку «АЗОВ»,книжкова та сувенірна ярмарка, мистецький фестиваль козацької слави «Холодний Яр-2015».

26 КВІТНЯ – с.Мельники, урочистий мітинг, вшанування Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупаки та його козаків.
Мотрин  Монастир – Відкриття пам’ятника сотникові Іванові Компанійцю.
Хутір Буда покладання квітів до пам’ятника Небесній Сотні, фестиваль патріотичної пісні.

УКРАЇНСЬКИЙ ДУХ

Впродовж двох днів в Чигирині акумулювався справжній ДУХ України. Люди у вишиванках і в камуфляжах, в автентичному одязі воїнів УПА, козацьких мештах. Тут відчуваєш хто ти є насправді, а ще те, що Україна в небезпеці. Дуже багато молоді. І дуже багато прапорів: жовто-блакитних і червоно- чорних, чорних холодноярських, на яких написано «Воля України – або смерть!», всеукраїнського об’єднання «Свобода», прапори добровольчих батальйонів:  «Азов», «Правий сектор», «Карпатська Січ», прапори з Майдану з назвами різних міст України, був прапор з Горлівки і грузинський прапор, прапори, прошиті кулями і обпалені війною.

Мальовнича природа, сонячний день, історичні пам’ятки, цікаві люди, корисні знайомства. Враження просто зашкалювали.  Чигирин – це свята земля України, силу духу та велич народу відчуваєш,  стоячи на Богдановій горі, а поряд вояки УПА і молодь у вишиванках. Тут дарували український бестселер «Чорний ворон.Залишенець».

 Головна подія – молебень за Україну провів, яку провів святійший патріарх Української церкви Філарет. Зі зверненнями до народу звернулись командири батальйонів та добровольчих угрупувань: «Азов», «Легіон Свобода», «Карпатська Січ», «Полтава», «Правий Сектор», «Айдар», «Золоті ворота».
 ПАТРІАРХ ФІЛАРЕТ нагородив бойових командирів почесними відзнаками та орденами і наголосив: «З НАМИ БОГ І З НАМИ ПЕРЕМОГА!». А командир батальону «АЗОВ» АНДРІЙ БІЛЕЦЬКИЙ закінчив своє звернення такими словами: «Україна – це земля наших батьків, та давайте подивимось на Вкраїну, як на землю наших дітей!». Звитягу до українців оголосив ВОЛОДИМИР КАРАТАШ, політв’язень, активіст повстання в Кінгірі(радянський концтабір в степах Казахстану), воїн УПА. Слова звитяги, як клятви повторювали всі присутні мітингувальники.

Потім дійство перенеслось на стадіон. Тут поєдналася патріотично – мистецька частина фестивалю. ОЛЕГ ТЯГНИБОК знайомився з патріотами безпосередньо на стадіоні, поділився своїми думками, вислухав людей і дізнався, що відбувається в регіонах, а потім звернувся до присутніх зі сцени. До охтирчан підходив депутат – фронтовик АРТЕМ СЕМЕНІХІН, поцікавився нашими новинами, проінформував про настрої на Сході.
Найтривожніша мить – присяга новобранців і відправка їх на фронт. Тривога та гордість водночас.

БОРОТЬБА ТРИВАЄ

ІВАН ПОПОВИЧ, м.Львів – директор музею «КРИЇВКА УПА». Криївка знаходиться в селі Басівка, що на Львівщині, тут був останній бій УПА з КДБ 16 серпня 1955 року. Іван Попович приїхав на фестиваль у автентичній формі вояка УПА. Він розповів, як працює їхній музей, про виховання патріотизму, про знайомство зі справжніми «криївцями», як от зі Владимирою Кулик, яка брала участь в останньому бою, була поранена, відбула в радянському концтаборі і повернулася в рідний Львів. Іван Попович висловив свою думку щодо українського патріотизму: «Рух Опору почався на Львівщині, поступово піднявся по всій Україні. На Холодноярській землі повстання проти радянської влади  піднялося в 20-х роках. А сьогодні вже  вшановуємо тут героїв героїв-повстанців минулого сторіччя».

НАТАЛЯ ЛЕБЕДЕНКО, редактор газети «Чигиринські вісті», розповіла про щорічні подібні заходи в Чигирині. Нинішній – вже 20-й раз! Пані Наталя розповіла легенди про Чигирин, походження назви місцевості Холодний ЯР, про історичні постаті козацької пори, про ДИКЕ ПОЛЕ і навколишню природу.

ВОЛОДИМИР КАРАТАШ, син Михайла., Кіровоград. Чоловікові вже 90, але він ще нівроку. Разом з молоддю піднімався на Богданову гору, пам'ятає подробиці повстання в концтаборі КІНГІР, пише книги про визвольну боротьбу українців, асистує фільми.

МИКУШ ВІТАЛІЙ та  СЕРГІЙ, смт.ЛІТИН, ВІННИЧИНА. Батько й син приїхали зі своїм  прапором «Іван Богун – то наш батько», - кажуть вінничани.

Аня, Антон, Іринка живуть на хуторі  Буда, де розташоване екопоселення . Розповіли про причини «втечі з Києва в природу». На фестивалі продавали натуральну каву з прянощами: «Кава то ритуал, спілкування, розмови…».

Жінки з добровольчого об’єднання «Наш батальйон» пригощали смаколиками за вільні ціни. Зібрані кошти будуть направлені  на допомогу нашим бійцям. Бійців годували на польовій кухні, а гості пригощались тим, що пропонували організатори.

Незважаючи, на великий наплив людей,  було чисто, відчувалась культура поведінки.

Наметове містечко розкинулось за стадіоном, неподалік р. Тясмин. На другий день фестиваль перемістився в село Мельники, Мотронинський монастир та на хутір Буда.

А ми,представники Сумщини відправились додому, наповнені враженнями та  духом славного козацтва.
«…І повіє огонь новий з Холодного Яру…». Впродовж дня не покидала думка, що на Охтирщині подібний фестиваль можна запросто організувати, у нас для цього все є.

Підготувала Валерія Бакуліна.                                                  Охтирка-Чигирин-Охтирка.