Тетяна Іванівна Коломієць народилась у сім'ї сільської інтелігенції. її ма­ма на той час працювала бухгалтером, а тато - вете­ринарним лікарем у кол­госпі. Хоч на той час і скрут­но ще було, та всю свою батьківську любов вони віддавали єдиній донечці.

Маленькою Тетянка пішла до початкової школи в Качанівці, потім до восьмирічки в с. Жовтневе.Після закінчення 8-ми класів здобувала середню освіту в школі №4 м.Охтирка.

Прийшов час обирати професію, та у неї все було вирішено: тільки вчителем! Тож у 1972 році,маючи середню освіту, Тетяна одразу всту­пила до Полтавського державного педагогічного інституту.

По закінченню навчання в 1976 році, приїхала працювати вчителем математики до рідної школи с.Жовтневе. Викладала до 1987 року, потім її призначили директором Охтирського районного центру дитячої та юнацької творчості. З 1997 року Тетяна Іванівна займала посаду ме­тодиста з охорони дитинства район­ного методичного кабінету.Та вже у 2004 вона знову повернулася до рідної школи.

Тетяна Іванівна Коломієць і до цього часу працює викладачем ма­тематики, надто любить свою про­фесію,діток. За відданість своїй ро­боті її неодноразово нагороджували грамотами від обласного відділу освіти та Міністерства освіти, в 1994 - знаком"Відмінник народної освіти".

Про своє особисте життя Тетяні Іванівні не дуже хотілось розповіда­ти... По закінченню навчання вийш­ла заміж, народила двох доньок. Згодом розлучилася з чоловіком. Своїх доньок навчала власними си­лами, бувало нелегко, та всі труд­нощі вже позаду.Тетяна Іванівна задоволена своєю долею. Дівчатка пішли маминою стежиною. Спочат­ку навчалися в Лебединському пе­дучилищі, потім Оксанка закінчила Сумський педагогічний Університет, а Наталочка - педуніверситет в Полтаві. Обидві доньки мають вищу освіту.

Дівчата, як і мама, розпочали свій трудовий шлях з рідної школи. Стар­ша дочка, Рудик Оксана Володи­мирівна, з 1996 року викладає ук­раїнську мову, брала участь у кон­курсі"Вчитель року" і зайняла пер­ше місце. Молодша - Шевченко Наталія Володимирівна, теж вчитель, спочатку викладала в молодших класах, працювала психологом Комишанського освітнього округу. Згодом вийшла заміж і виїхала на Полтавщину, де працює в дитячому садочку психологом і методистом. ...Що ще потрібно матері для повно­го щастя!

Майже все життя Тетяна Іванівни пройшло у рідній Качанівці. Нині во­на має багато друзів,колишні учні теж не забувають, завжди запрошу­ють на свої зустрічі однокласників. Тож Тетяна Іванівна не обділена учнівською любов'ю і повагою. її цінують у колективі, де вона працює й донині. З задоволенням роз­повідають, яка вона хороша, чуйна людина, завжди підкаже, допомо­же. Колишні учні тепер вже навча­ють самі. Це: Павленко Людмила Леонідівна, Черниш Тамара Олек­сандрівна,Журавель Василь Івано­вич, Павленко Валентина Мико­лаївна та інші. Вони завжди прислу­хаються до порад своєї вчительки, свого наставника.

Валентина Рівненська