У березні цього року в примі­щенні центральної районної біблі­отеки відбулися установчі збори, присвячені заснуванню громадської організації «Охтирські гусари». У читальній залі зібралися ті, хто не байдужий до історії Охтирського краю, історії Охтирського слобід­ського козацького і гусарського полків: це відомі краєзнавці, пра­цівники краєзнавчого музею, пред­ставники бібліотек, органів влади, депутати, громадські діячі.

Своє професійне свято журналісти Охтирки відзначили велоакцією «Журналісти з громадою». Ідея акції виникла ще минулого року, коли місцевий осередок Національної спілки журналістів України планував свою роботу на рік прийдешній. Девіз «Охтирці 370» виник по ходу, бо як стверджують дослідники, саме стільки років виповнюється Охтирці цьогоріч.

У нашій країні, як і у всьому світі, спостерігається тенденція збільшення кількості людей з особливими потребами. Тільки дітей-інвалідів в Україні сьогодні нарахо­вується більше 150 тисяч. Перед державою постає ряд проблем, пов'язаних з забезпеченням умов для нормального розвитку цієї ка­тегорії дітлахів і самореалізації їх у майбутньому.

Говорят, что деревья являются "лёгкими" Зем­ли. И чем их больше, тем нам легче дышится. Например, средневозраст­ной тополь поглощает до 40 килограмм углекис­лого газа в час, металосодержащуюся пыль удерживает в себе ле­том до 50%, зимой - до 40%. По научным данным, если эффектив­ность поглощения угле­кислого газа принять за 100%, то для лиственницы этот показатель составит 118%, для сосны -164%, для липы - 254%, для дуба - 450%, а для тополя -691%.

Проїхавшись по замках України, можна або сумувати, бо майже все втрачено, або радіти - хоч щось та збереглось

Більша частина того, чим україн­ці можуть пишатися, милувати­ся самі й показувати гостям - це історична і культурна спадщина з минулого. Новітні часи, і тут правди ніде діти, не залишили по собі нічого стоящого, навпаки, під час активної побудови соціалізму в країні нищилося все більш-менш вартісне. Процес паплюження іс­торичної спадщини якнайкраще можна показати на прикладі зам­ків і палаців. В кожному з них радянська влада влаштовувала як не склад, так військову частину, а в найвеличніших - туберкульоз­ні санаторії. Як сказав мені один художник: шедеври архітектури і мистецтва знищувалися на клітин­ному рівні.

В этом году ахтырчане отпразднуют 370-летие своего города. За прошедшее время исчезли многие памятники архитектуры - очевидцы ис­торических событий. Одной из изюминок урочища Кившар является проходящая по ней вымощенная дорога, в народе называемая "каменка", по которой (информация краеведческого музея) еще до революции верующие и священнослужители шли на Троицу крестным ходом из Ахтырки в Свято-Троицкий монастырь. Только вот если, например, в соседней Польше некоторые вымощенные дороги, ведущие к фортам и представляющих историчес­кою ценность, приравнены к памятникам архитектуры и охраняются законом, то в нашей стране это просто доро­га с твердым покрытием.

Із року в рік могила Олександра Мішечкіна, що у 50-х роках минулого століття був головою Охтирського виконкому, заростає бур'янами. Невже такого ставлення з боку прийдешніх поколінь заслужила людина, про яку й досі з вдячністю згадують представники старшого покоління?

Розслабтеся, хлопці... Криївка - гарна ідея як для бізнесу, так і для популяризації українського без заїждженого шароварства

Бувають різні міста: зручні для життя і не дуже. А бувають міста музеї. Як от Львів, наприклад. Я не збираюся переписувати путівники по місту Лева, наводити приклади архітектурних пам'яток і музеїв - їх безліч. Старе місто має свій дух, харизму, має вранішній і вечірній настрої.

Приїхав якось в Україну мульти­мільйонер містер Джонсон. По­селився в 5-зірковому готелі в шикарному номері. Захотілося йому прийняти душ. Помився, хотів ви­йти, а двері зачинилися.. Поки ви­бирався з душу, знову спітнів. Але як тільки звільнився з ув'язнення, відразу ж викликав до себе в но­мер адміністратора готелю.