Що здатне сховати бруд наших вулиць? Зимовий
сніг і весняна зелень. Наприкінці лютого ні того, ні іншого немає.
На зупинці
громадського транспорту у самісінькому центрі Охтирки - пекельне видовище. Купа
побутового сміття - обгортки, серветки, цигарки (кого цим сьогодні здивуєш)...
Але кров?! Плями крові!!! Жертва вижила? Ким вона була? Котом, собакою чи
людиною? Переступаю з ноги на ногу і думаю, що від гріха подалі краще тут не
стояти.
На одному з суспільних зібрань минулого року
(на ньому саме обговорювали нові тарифи на перевезення пасажирів) з'ясувалося,
що зупинка громадського транспорту в Охтирці - це не зовсім те, що можна
подумати. Тобто, громадський транспорт є, є якісь споруди, біля яких люди
очікують на свою маршрутку, але за своїм статусом - це щось інше, невідоме і
невизначене. Ці споруди ймовірно перебувають у приватній власності, а власники
можуть бути невідомі. А отже, хто відповідальний за їхній санітарний стан?
Комунальне підприємство «Благоустрій» має свої, визначені для прибирання
території, і так звані зупинки до них не входять. І якщо власник споруди
невідомий, чи не використовує своє майно, значить люди чекатимуть маршрутку на
купі сміття або як я сьогодні - на незатертих слідах побоїща.
Можна звісно закинути самим пасажирам - це
вони накидають. Звісно, вони. Але хтось же поставив урну для сміття у кутку,
щоб жодного разу, з самої осені, не прибрати, як це сталося на зупинці «Речовий
ринок».
Наше сміття нас долає і поглинає. І якщо на
сесії міської ради 26 лютого Федір Кіселар закликав колег-депутатів подумати
про більш дієві заходи по прибиранню міста, з ним важко не погодитися. Так,
чистота коштує грошей. Бруд на вулицях - ознака бідності. Але у нашому випадку
йдеться не тільки про матеріальний стан. Йдеться про те, що люди погоджуються з
тим, що навколо має бути брудно. Навіть у громадському місці.
Анна Протасова
|