17 березня - в Прощену неділю відбулось перше богослужіння в Храмі-каплиці (першій частині Соборного комплексу) Успіння Божої Матері. Це перша в місті типова церква Української Православної Церкви Київського Патріархату. На цьому місці церква була з 1666 по 1931 рік. Потім її закрили, в1939 році зруйнували, останнього настоятеля - священника УАПЦ Миколу Васильовича Кочета репресували та 6 листопада 1937 року розстріляли.

Відбудова церкви обросла чутками та легендами. Пишу цю статтю, щоб дати відповідь на деякі питання, що обговорюються охтирчанами.

Наше місто здавна славилось великою кількістю церков. На гербі міста - золотий хрест, що символізує набожність його жителів. Та, в 90-х роках тодішнім міським головою Нестеренком всі церковні споруди було передано УПЦ Московського Патріархату.

В чому різниця між Київським і Московським Патріархатом? Коли відбувся цей поділ? Чому час від часу вони один одного називають«неканонічними»?

В молитві Символ Віри - її читають під час хрещення людини,з неї починається життя кожного християнина таке слово не зустрічається.Характеристика Церкви така: «Вірую ... В Єдину, Святу, Соборну й Апостольську церкву».

Київський Патріархат сповідує передану через Апостолів Православну віру та сформульовані Вселенськими Соборами догмати, у тому числі Символ віри;вчить про таїнства і богослужіння та звершує їх так само, як і вся Повнота Православної Церкви; має однаковий з іншими Помісними Церквами устрій свого життя, визнає всі канони Православної Церкви та дотримується їх. Київським Патріархатом не введено нічого нового ні у віровчення, ні у практику звершення таїнств і богослужіння, ні у канонічний порядок життя Церкви. Зовнішньою ознакою цього є сповідання віри та присяга, які перед звершенням хіротонії здійснює кожен обраний на єпископа. Текст сповідання віри та архієрейської канонічної присяги ідентичний з текстом, який вживається, наприклад, у Московському Патріархаті, окрім назви Помісної Церкви та титулу її Предстоятеля. Тому за всіма ознаками Київський Патріархат належить до Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви.

Треба додати, що Богослів'я та церковне право не знають поняття і не застосовують термінів «канонічна Церква» та «неканонічна Церква».Канони (правила) пишуться самими церковниками на Вселенських соборах, яких було вісім, і останній з них було проведено далекого 787 року. Існує проблема, що канони Православної Церкви не дають прямого визначення способу проголошення автокефалії тієї чи іншої Церкви.

Церковні канони забезпечують право створення в Україні незалежної Помісної Української Православної Церкви. В зв'язку з цим, а також враховуючи те, що в питаннях віровизнання та православної догматики УПЦ КП не відхиляється від Євангельської науки та догматів православ'я, немає підстав для невизнання та шельмування, які лежать в релігійній площині.

Чому ж періодично виникають суперечки про «правильність»Київського Патріархату? Переконаний, в цьому є політичне підґрунтя. Відомо, що після розпаду СРСР Москва хотіла і хоче хоч якось впливати на Україну. Крім того, церковні ієрархи РПЦ (Російської Православної Церкви) теж в цьому зацікавлені, адже в Україні знаходиться близько половини їх парафій. Якби всі православні парафії в Україні об'єдналися, наша держава мала б найбільшу кількість православних віруючих у світі. Потім - Румунія, а вже потім - Росія.

Умови для проголошення Автокефальної Церкви в Україні виникли з проголошенням Державної Незалежності 24 серпня 1991 р. (яка була підтримана більш як 90% виборців на загальному референдумі 1 грудня 1991 р.). На підставі проголошення Незалежності України 6-7 вересня 1991 р. Архієрейський Собор УПЦ (в підпорядкуванні Московського Патріархату) ухвалив рішення про скликання Помісного Собору УПЦ для розгляду питання про автокефалію УПЦ.Скликаний у відповідності до церковних канонів та Статуту УПЦ Помісний Собор, який проходив 1-3 листопада 1991 р. у Києво-Печерській лаврі, в якому взяли участь усі правлячі та вікарні архієреї УПЦ, делегати від усіх єпархій та монастирів, представники від кліру та мирян, одноголосно прийняв рішення про автокефалію Української Православної Церкви. Собор також підтвердив обрання митрополита Філарета Предстоятелем УПЦ. Протягом наступних кількох місяців тривали подальші процеси, які 25-26 червня 1992 року привели до створення Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПК КП).

Зараз Київський Патріархат очікує визнання автокефалії з боку Константинопольської Матері-Церкви, до якої в статусі Митрополії Українська Церква належала з 988 до 1686 р. Відповідні прохання про визнання автокефалії Київського Патріархату були надіслані до Константинопольського Патріархату від імені Помісних Соборів 1992 р. та 2001 р. Створений у 1589 р. Московський Патріархат не має права претендувати на звання Церкви-Матері щодо Української Православної Церкви, заснованої 988 р. Константинопольський Патріархат вважає приєднання Київської Митрополії до Московського Патріархату неканонічним, що неодноразово підтверджувалося його офіційними документами та представниками(Томос Православній Автокефальній Церкві у Польщі 1924 р., лист Вселенського Патріарха Димитрія до Московського Патріарха Алексія ІІ 1991 р., заява архієпископа Скопелоського Всеволода, представника Вселенського Патріарха Варфоломія, на зустрічі з Президентом України у березні 2005 р.).

«Українська Православна Церква» у складі Московського Патріархату не може вважатися самостійною, автокефальною. Вона є лише частиною Російської Православної Церкви, що підтверджується пунктом п'ятим її Статуту: «Українська Православна Церква ... є самокерованою частиною Руської Православної Церкви». В1948 році РПЦ відзначала своє 500-ліття, а вже 1988 - тисячоліття.

Згідно соціологічних досліджень, наприклад науково-дослідницького Центру ім. Разумкова, 40% респондентів вважають себе віруючими, що не належать до жодної конфесії; 36,5% визнали себе прибічниками конкретної релігійної організації. Станом на грудень 2012 року УПЦ Київського Патріархату вважають своєю церквою понад 15 мільйонів православних українців, Московський Патріархат- 9,5 мільйона (хоча храмів і парафій у Московському Патріархаті - 11 тисяч, а в Київському - 4,5 тисячі). Прихильників Української греко-католицької церкви (УГКЦ)- близько 8 відсотків.

Віримо, що не простий шлях визнання буде пройдений, як це відбулося з іншими православними церквами світу. Московська (Російська) Церква не була визнана 141 рік, Болгарська - 73, Сербська - 28.

Так і в Україні рано чи пізно буде створено єдину Помісну Православну Помісну церкву, яка об'єднає всіх православних християн.

Іван Василенко