Минулої суботи в Охтирці відбу­лася приурочена до Дня міста ви-ставка-ярмарок тварин. В якості її організатора виступив Охтирський міський клуб любителів голубів, декоративних та співо­чих птахів "Сизар".

Автору цих рядків вже доводилося бу­вати на подібних заходах (у місті вони відбуваються практично щороку), але цьогорічна виставка за своїм масштабом явно перевершила попередні.Можливо, тому, що проходила просто неба, на Торговій площі, тож було де розміститися і розгулятися. Десятки й десятки кліток з тваринами зайняли обидві сто­рони вулиці (звичайно, автомобільний проїзд там тимчасово перекрили). І кого там тільки не було! Ясна річ, найбільше красувалося голубів найрізноманітніших порід, розмірів та окрасів. Крім них, радували око численні папуги та інші екзотичні птахи, приміром, рисові амадини або, що теж саме, рисовки.Родом ці яскраво забарвлені червонодзьобі пташки з Південно-Східної Азії, де ніби заміняють наших горобців і вважаються польовими шкідниками. До речі, про екзотику. Хоча дорослих павичів з їх слав­нозвісними розпущеними хвостами на вис­тавці не було, дехто успішно торгував їхніми довгими пір'їнами. А ще на ярмарку можна бу­ло побачити (а при бажанні й купити!) качок, гу­сей, курей,кролів, морських свинок.

Приємно було спостерігати за тим, як милу­ються тваринами маленькі діти. Такі, приміром, як першокласник з гімназії Вадим Весненко. За словами його бабусі, Лариси Василівни, Ва­дик дуже любить папуг, голубів та інших птахів. Що ж, це чудово,бо з таких дітей, як правило, виростають добрі дорослі.

А дехто свою дитячу любов до тва­рин зберігає на все життя. Серед них і учасник виставки,активний член клубу "Сизар", охтирчанин Юрій Діденко. Про себе та своє за­хоплення Юрій Анатолійович роз­повідав так:

- Голубів я ганяв ще до армії. Потім - 29 років військової служби. А вже після неї, з 2004 року,я зно­ву почав розводити голубів. Взагалі голубівництво традиційно розділя­ють на чотири напрями - льотне, спортивне, м'ясне та декоративне. Я, приміром,займаюся тільки деко­ративними голубами. Тут у мене представлені наступні породи -"павліни", якобіни, китайські чайки, узбекські бойні, білі спортивні. Кож­на з них має свої особливості. На­приклад, "павичі"відомі своїм великим характерної форми хвостом, якобіни або шальові голуби - "коміром"з пір'я навко­ло шиї, а узбекські бойні - насправді зовсім не бійцівські птахи.Просто вони літають, ви­даючи крилами характерні звуки - "бій". Та­кож я тримаю сім'ю павичів. Тут, на виставці, ви можете бачити пару зовсім молодих птахів ще без характерних хвостів-"віял". Ще хотів би додати, що за рік на своїх птахів я витрачаю до п'яти тонн зерна. Тож про дохідність цієї справи говорити не доводить­ся, це скоріше просто... хвороба, але я на І неї не скаржуся!

Увагу багатьох привертала клітка з великим сірим африканським папугою жако. Го­ворити чималенька пташка поки що не на­вчилася, тож "вітала" глядачів лише хрипли­ми криками. А господарем її виявився наш гість із Сум - досвідчений птахівник Віктор Кононенко. Як з'ясувалося з його розповіді, сумчанин - постать навіть дуже неординарна:

- В Охтирці я не вперше, а птахами займаюся років сорок - після повернення з армії. Вдома у мене їх 30 видів, причому всі численні породи голубів рахую тільки за один вид. Я вивів влас­ну породу бойних голубів, яких назвали "саничами" (моє ім'я по батькові - Олександрович). Тут у мене, крім голубів, представлений ось цей сірий жако. Його звати Жора і йому лише один рік, а загалом ці папуги доживають до восьми­десяти. Є також декоративні качки - каролінки та мандаринки. Вдома всі птахи живуть у мене не в клітках, а у просторих вольєрах.На їх про­годування йде залежно від пори року 3-5 літрів зерна на день. За останні чотири десятиліття я об'їздив, беручи участь у виставках, чимало країн Європи, є суддею міжнародного класу. Скажу відверто: іноді за пару пташок доводить­ся платити як за хороший шкіряний плащ. Але я краще ходитиму у простенькій курточці і все ж купуватиму й розводитиму птахів!

Між іншим,декоративні птахи й справді - по­купка не з дешевих. За словами їх власників,породистий голуб коштує від 100 гривень, ве­ликий папуга - 1200, а, приміром,пара дорос­лих павичів - 4500 гривень.

Ближче до завершення виставки пройшла невелика "офіційна частина" з промовами і врученнями грамот від міської влади. Але чи потребують птахівники якоїсь більш реальної підтримки? Наприклад, той же Юрій Діденко вважає, що так: "Хочеться подякувати людям, які допомагають нам з дешевим зерном для корму. Це,наприклад, такі відомі в місті і районі люди, як Юрій Бублик, Олександр Кужель,Олек­сандр Клочко, Віктор і Олексій Сугаки. А от на виставки нам доводиться їздити за власні кош­ти, що по кишені далеко не всім..."

Тож маємо надію,що потенційні спон­сори і представники влади активніше допомагатимуть голубівникам та іншим любителям тварин. Адже їхнє захоплення не тільки гуманне,а й цілком здатне примно­жити славу нашого міста!

Сергій Яковенко