Багато хто з тих,хто навчався у школі в радянські роки, добре пам'ятають військову гру"Зірниця". Хлопці та дівчата бігали по лісу, лежали в"засаді" з іграшковими автоматами тощо. Сприймалося все це тоді досить не­серйозно (гра вона і є гра!), а в чомусь і негативно, бо участь у грі часом була "до­бровільно-примусова ".

А що ж нині?Можливо, не всі знають, що за спільною ініціативою міністерств освіти та оборони військово-патріотичну спортивну гру "Зірниця" в Україні відроджено. Проводять її вже 2-й рік. Серед офіційно встанов­лених завдань гри:формування в учнівської молоді патріотизму, її підготовка до служби в армії,поліпшення фізичної підготовки. Участь у ній згідно з положенням ма­ють брати школярі 5-9 класів, яким на момент проведення фінального етапу гри(вересень-жовтень) випов­ниться не більше 15 років.

Минулої ж п'ятниці на базі міської школи №5 проходив 2-й, зональний етап"Зірниці". Брали участь у ньому 4 команди - з міст Охтирки, Лебеди­на,Охтирського та Лебединського районів. Відразу зауважимо, що гра ста­ла для школярів непро­стим випробуванням. Ад­же складалася вона з конкурсу строю та пісні; воєнно-історичного кон­курсу; вогневої підготов­ки (стрільба в тирі); ме­тання на влучність "гра­нати" (м'яча); долікарсь­кої допомоги; топо­графічного орієнтування; бігу та підтягування. Апо­геєм змагань стала, безу­мовно,естафета "Де­сант", що проходила в сусідньому урочищі"Ківшар". Там хлопцям і дівчатам довелося й побігати в про­тигазах, й долати заболочену місцевість, і надавати імпровізовану допомогу"пораненим".

Легко зрозуміти,що суддям на чолі з тренером-викладачем Охтирської міської дитячо-юнацької спортивної школи Валентиною Василівною Литовченко довелося приймати складні рішення. Тим більше, що не обійшло­ся і без конфліктних моментів: у ко­мандах з Охтирського району та Лебедина виявилися учасники, старші від обумовленого правилами віку. Зрештою, їм дозволили змагатися, але тільки поза конкурсом,борючись за 3-є місце (його в результаті вибо­роли представники Охтирщини). Пер­шими ж стали наші гості з Лебединського району, а почесне друге місце посіли охтирчани.

Яке ж враження залишила по собі гра у самих школярів? Аби з'ясувати це, ми звернулися до деяких членів міської команди "Сокіл", сформова­ної на базі школи№11, і ось що вони нам розповіли:

Андрій Чуб,капітан команди:

- Не лише змагатися, а й готувати­ся до гри було дуже цікаво. Це й історія, і географія,і підтягування, і м'ячі. До того ж, для підготовки нас протягом 4-х днів знімали з уроків!

Володимир Веретун:

- Я готуюся до служби в армії, люб­лю стріляти, марширувати. Тому "Зірниця" особисто для мене дуже ко­рисна!

Єва Черненко:

- Я дуже люблю спілкування, тим більше, самі бачите як тут багато хлопчиків! А якщо серйозно,ми тугу великій мірі завдяки нашому педаго­гу Олександру Васильовичу Ширчен-ку.Ми поважаємо його, а він - нас. Погодьтеся, не кожний вчитель до всіх, навіть до найменших учнів звер­тається винятково на "Ви"!

На завершення підкреслимо: питання військово-патріотич­ного виховання молоді надзвичайно багатогранне і важливе для нашої держави. Роботи в цьому напрямку в нас, як кажуть, непочатий край, і са­мими лише іграми не обійтися. Але вже той факт, що у дітей після "Зірниці" залишаться приємні спога­ди і вони хоч ненадовго відірвуться від своїх комп'ютерів, є позитивним!

Сергій Яковенко