Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Куземинські панянки
Куземинські панянки Печать
Автор ГородА   
22.01.2018 г.
ImageА ще коники-вершники, півники чи олені... Це все пряники. Різдвяні пряники. Це все наші українські традиції. А нагадали нам про них куземинці, вихідці із Куземина. Пані Наталя похвалилась, що на вечерю принесли їй куземинські пряники. «І наче йокнуло щось всередині».

Що ж особливого в тих пряниках? Чому вершники й панянки, а пізніше їх називали коники й барині. Назви з часом змінюються, а справжні традиції все ж залишаються.

Що вдалося дізнатись від самих куземинців? Вони пам'ятають, як ці пряники пекли під святий Вечір їхні матері чи бабусі. «Моя бабуся 1918 року народження, а вона пам'ятає як пряники пекла ще її бабуся, - говорить Наталка. Рецепт дуже простий: молоко, борошно, цукор і амоній. Саме амоній давав пишність. Я також вирішила спекти і шукала на базарі амоній».

Людмила Кудленок згадує: «Зранку затівали те печиво. На столі замішували тісто, потім розкочували його, і спеціальними жерстяними формами вирізали фігурки панянок, коників, а ще й оленів чи півників різної величини викладали у великі жаровні і в піч. Випікались швиденько, то треба було пильнувати, щоб не підгоріли. Лазарівка вже готова, це те що зараз називають глазурь. Для пряничної глазурі чи то пак лазуровки брали крохмаль, муку й додавали води, щоб була консистенція крему. Потім треба розділити на три частини. Залишали одну частину білою, а в дві інші додавали фарбу рожеву, червону чи блакитну. А раніше замість фарби використовували моркв'яний чи буряковий сік. Чому такі кольори? Червоний то символ крові, тобто любові, народження, енергії. Коники - блакитні. А чому вже в Куземині обрали рожевий? Таким мабуть було їхнє уявлення, чи вподобання. Треба ще розпитати старих людей».

Далі, ще по гарячому наносили колір, а на нього візерунок. Лазуровку наносили ріжком із картонки, можливо зараз використовують кондитерський мішечок, але хочеться по-старому, традиційному. Потім вже випечені й розмальовані пряники викладали на дерев'яні лави, щоб вистигали.

Що ще цікаво? Що пряники ці готувались для хрещеників. Хрещені батьки дарували своїм хрещеникам хлопчикам - коника, дівчаткам - панянок, а всім іншим діткам оленів чи півників.

Такі пряники були святкові, їх не їли відразу. І взагалі вони довго зберігались, і будь-коли смакували з молоком, узваром чи гарячим чаєм, вони просто танули в роті, ніби солодка вата.

Куземин колись належав до Полтавської губернії. Тож і збереглись у селі давні традиції Полтавщини, які перейшли до нашого краю. Тепер уже дорослі охтирчани, сумчани, харків'яни, а може десь і в Європі чи в Америці пам'ятають, як бігали Куземином щедрувати. Куземин - село велике й багате, поділене аж на 12 районів: Негодівка, Куток, Лійківка, Заяр, Ярок, Поділ, Поляна, Зайці, Духівка, Суківка, Середнє, Прогоня. І в різних кутках були свої особливості.

От Валентина Яковенко згадує, як ватагою ходили вони по своїх хрещених, і обов'язково заходили до баби Домахи, бо в неї ще були смачнючі цукерки, які тоді називались канхвети. У багатьох були довгі канхвети в гофрованому папері з китицями по краях, а в баби Домахи були ще й хрусткі кульки і лебедята. «То ми раз зайшовши до баби, поїдали канхвети, а тоді ще раз навідувались. Та ви ж уже були, діти, - казала баба Домаха, але давала ще канхветів чи пряників, якщо в неї лишалось».

Деякі куземинці кажуть, що цукерки - то з Котельви, на їхньому кутку були тільки пряники. Але то вже особливості місцевого характеру. Різдвяний кошик наповнювався так: спочатку батьки давали дітям два пирога, треба щоб парне число було. І діти йшли до хрещених, давали їм пиріжок і співали щедрівок. Хрещені частували їх кониками чи панянками, горіхами, цукерками чи якоюсь копійчиною.

Ми чули про тульський пряник. Імбирні пряники. Є ще й фінські, чи ще якісь заморські. А виявляється, що куземинський пряник відомий з давніх давен. І пекли його куземинські господині саме на Щедрий вечір, щоб пригостити своїх хрещеників.

Марина Мороз

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg