22 вересня в Охтирці відзначався День міста. Того дня вже зранку на вулицях відчувалася святкова атмо­сфера, а деінде на бюджетних установах, приміром, при вході на подвір'я дитячого садку "Казка", красувалися біло-зелені міські прапори. Загалом, програма святку­вання складалася з маси за­ходів і практично до всіх них були причетні працівники культури - ці безвідмовні по­движники бюджетної сфери.

Так, у другій половині дня просто на сходах центру культури і дозвілля "Кнєжа"пройшов міський конкурс гармоністів та баяністів "Охтирські переливи". Жива музика у май­стерному виконанні - що може бути краще! Тож не дивно, що на майданчику біля "Кнєжі" зібралося чимало слухачів. Що ж до учасників конкурсу, то, насамперед, вражала їхня різниця у віці - воістину від мала до стара! Так, наймолодший конкур­сант, Олександр Василенко, ледве встиг закінчити музичну школу і вступити до учи­лища. Хлопець дещо схвильовано,але цілком уміло виконав композиції "Сонати­на" автора Клементі та"Чаклунка". А відра­зу за ним на імпровізовану сцену вийшов найстарший учасник - 83-річний Іван Пилипенко з... Красноярську! Власне, родом Іван Григорович з Охтирки, але вже багато років живе у Сибіру. "Сиреневый туман"та "Яблучко" у його виконанні зірвали гучні оплески. При цьому цікаво, що крім баяну сибірський охтирчанин грає ще й на бага­тьох інших музичних інструментах, при цьо­му зовсім не знаючи нот! З огляду на май­стерність конкурсантів перед журі постало непросте завдання, але його члени все ж зробили свій вибір. Отже, кращим серед баяністів був визнаний Олександр Сушко, другим став уже знайомий нам Олександр Василенко, а третє місце здобув дует у складі Сергія Миргородського та Олексан­дра Кравченка. Що ж до гармоністів, то у цій номінації неперевершеним виявився Григорій Храпач, який, на думку журі, дещо випередив Олександра Кварту та Івана Кузьменка. Слід відзначити, що перемож­цям та призерам вручалися пристойні при­зи (зокрема, великі теплі ковдри за здобу­те перше місце).

Тим часом у районі "Кнєжі" діяли дитячі атракціони, працювали ятки з різною сма­котою та витворами декоративно-ужитко­вого мистецтва. Цікаво, що свої вироби на них представили, в тому числі, й майстри з-поза меж нашої нафтової столиці, зокре­ма,полтавчанка Тетяна Тимошенко з її на­мистами з бус.

Між тим, ледь встигли відіграти "Ох­тирські переливи", як біля альтанки почав свій виступ дитячий духовий оркестр, а на майдан під гуркіт барабанів увійшла свят­кова процесія. Видовище справді було яс­краве! Одні за іншими крокували юні бара­банщиці у червоно-білих гусарських костюмах, військові оркестри інженерного полку та частини внутрішніх військ, юні кадети в білій парадній уніформі, нарешті депутати міськради під прапором і на чолі з викону­ючим обов'язки міського голови Олексан­дром Цілуйком.

З кількома кадетами автору цих рядків вдалося познайомитися. Сергій Ткаченко, Андрій Фень,Владислав Желтобрюх та Дмитро Кісіль фактом свого навчання у Сумському кадетському корпусі виглядали цілком задоволеними. Хлопці припускали, що у майбутньому пов'яжуть своє життя з армією, хоча, звичайно, про остаточне рішення у їх юному віці говорити ще рано. Для довідки: зі 600 нинішніх сумських ка­детів - 53 є представниками нашого міста та району.

Традиційна урочиста частина мину­ла швидко. Під час неї Олександр Цілуйко, зокрема,пообіцяв: че­рез рік будівлю "Кнєжі" буде капітально відремонтовано.Крім того, прозвучала пропозиція відкрити в Охтирці філію згада­ного вище кадетського корпусу. Розвива­ючи її, О. Цілуйко вирішив поцікавитися безпосередньо у народу: "А чи потрібен Ох­тирці кадетський корпус?" "Так!" - пролуна­ло у відповідь кілька голосів. Однак хтось із присутніх зауважив: "Нам потрібні пра­цюючі заводи та фабрики!"Золоті слова! Дійсно, тільки за наявності надійної вироб­ничої та економічної основи стане можли­вим справжнє процвітання нашого міста та його культури.Яскравими проявами якої стали того вечора, до речі, концертна програма та святкове фаєр-шоу.

Сергій Яковенко

Фото - misto.okhtyrka.net