Можна вивчати місцевість за підручниками, можна познайомитися
з нею через вікно поїзда або прочитати інформацію в Інтернеті... Шляхів вивчення
є багато, але якщо ви хочете залишити глибокі та незабутні враження у душі, полюбити
і пізнати рідну землю по-справжньому, - вирушайте в туристичний краєзнавчий похід, в
захоплюючу мандрівку лісовими і польовими стежками!
Саме так і зробили вихованці гуртків туристсько-краєзнавчого
напрямку Охтирського міського центру позашкільної освіти - Мала академія наук
учнівської молоді Сердюк Всеволод, Мовчан Сергій, Шудрик Андрій, Шуміліна
Катерина, Говорун Олександр. Разом зі своїми керівниками Сталинським В.О. та
Альжинською Г.О. вони вирушили у краєзнавчий велопохід ІІ категорії складності
по території Сумської та Полтавської областей.
Похід тривав з 16 по 23 червня 2018 року. Його маршрут
пролягав через такі основні пункти: Охтирка - Хухра - Опішне - Миргород - Гадяч
- Межиріч - Токарі - Лебедин - Чупахівка - Охтирка. Загалом учасники велопоходу подолали 463
кілометри.
Оскільки метою туристсько-краєзнавчої подорожі було дослідити
розвиток чи не найдавнішого виду народного мистецтва, який несе в собі безцінну
інформацію про давній побут, - гончарства, то найбільше юних дослідників цікавили
містечко Опішне Зінківського району, що на Полтавщині, - найважливіший
центр та гончарна столиця України, та село Межиріч Лебединського району - осередок гончарного виробництва Сумської
області.
В Опішному ми відвідали Меморіальний музей-садибу гончарської
родини Пошивайлів, Меморіальний музей-садибу славетної гончарки Олександри
Селюченко, Меморіальний музей-садибу філософа й колекціонера опішненської
кераміки Леоніда Сморжа, музей мистецької родини Кричевських і, звісно ж, Національний
музей-заповідник українського гончарства - науково-дослідний і
культурно-освітній заклад, метою якого є збереження й популяризація гончарської
спадщини України.
У Національному музеї-заповіднику українського гончарства
юні поціновувачі мистецтва не тільки з особливою уважністю слухали розповідь
екскурсовода, а й доводили на практиці свої уміння під час майстер-класу з
виготовлення гончарних виробів під керівництвом гончара Олександра Шкурпели.
У Межиричі учасники велопоходу зустрілися з нащадками місцевих
гончарів. Вони розповіли юним дослідникам, що народні умільці не тільки
забезпечували своїми виробами навколишні села, але й вивозили свій товар на
ярмарки. То були горшки, миски, тазки, пасічники, водянки, глечики, барила,
каганці, кубушки з місцевого червоного глею, а також глиняні димарі, що стали
фірмовим знаком села Межиріч. До Охтирки туристи повернулися не з пустими руками - декілька
гончарних виробів нам подарували місцеві жителі.
Крім того, що головною метою велопоходу було дослідження
розвитку гончарства на території Сумської та Полтавської областей, діти також
вивчали і природу рідного краю. Зокрема, відвідали гідрологічну пам'ятку
природи загальнодержавного значення «Озеро Шелехівське»; доторкнулись до унікальної шовковиці (однієї із найстаріших в
Україні), яка охороняється державою («Межиріцька шовковиця»); напились у
Миргороді знаменитої цілющої мінеральної води «Миргородська», а у Токарях -
«Токарівської» (теж цілюща мінеральна вода типу «Миргородська»).
Туристсько-краєзнавча подорож допомогла вихованцям гуртків
туристсько-краєзнавчого напрямку збагатитися новими знаннями та почуттям любові
та гордості за рідний край. У вихованців
сформувалося розуміння того, що спілкування з кращими творами гончарного
мистецтва не тільки дає естетичну насолоду,
але й збагачує людину духовно, допомагає пізнати минуле Батьківщини, виховує
патріотичні почуття, підносить творчі сили.
Галина Альжинська, керівник гуртка «Історичне краєзнавство»
ОМЦПО -МАН
|