В непростий час для України, при спаді промисловості зростає роль сільського господарства, як опори економіки держави. Йдуть жнива, які є певним підсумком господарювання за рік для тих, хто зробив ставку на вирощування ранніх зернових.

 Всім в районі відомо – якщо в полі з’явились комбайни, значить невдовзі в населених пунктах району з’явиться «жива» копійка. Люди отримають зарплату, орендну плату за земельні паї. Керівники сільгосппідприємств підтримають соціальну сферу – зроблять щось в якості благодійної допомоги для шкіл, дитсадочків, закладів культури і охорони здоров’я.

Саме в серпні в багатьох громадах відзначаються Дні села. Окремим святковим заходом є обжинки. Сповнились атмосферою сільської романтики? Та вона, здається, притаманна не всім. Серед можновладців прагматизм завжди бере гору. Причому прагматизм політичний. Коли розпочинались в області розмови про децентралізацію, планувалось, що на Охтирщині відбудеться приєднання до міста Охтирки 10 довколишніх сільських рад.

Крім всього іншого, відкривалась можливість доступу міської громади до фінансового ресурсу сільгосппідприємців, а жителів сільських рад - до благ міської цивілізації. На диво, чомусь міська влада пішла по іншому шляху – на своїй сесії 28 липня міські депутати з подачі мера запропонували приєднатися до міста тільки одній громаді – Староіванівській.

Зрозуміло, що інтереси багатьох людей з грошима звернуті на Климентове – дачні будиночки і хатинки-особнячки в цьому селі користуються великою популярністю. А що отримають від цього пересічні міські жителі? Зараз дуже важко сказати. Адже на території зазначеної сільської ради, при всій повазі, немає якогось сильного сільгосппідприємства, яке могло б підживити інвестиціями економіку міста. Ви скажете, що автор статті перебільшує роль сільського господарства в нашому житті?

Посудіть самі – в минулому році сільгосппідприємства району вклали в основні фонди 49,1 млн. грн. За 7 місяців цього року, тільки в якості орендної плати за земельні ділянки державної власності надійшло 5 млн. грн., що на 2 млн. більше, ніж в минулому році.

На місці міського голови я б не став так легко відмовлятися від перспектив об’єднання з сільськими громадами, та ще і радісно про це «трубити» на зібраннях по питаннях адміністративно-територіальної реформи, як це нещодавно зробив Ігор Алєксєєв.

 На мій погляд, єдиний мінус для діючого міського голови від об’єднання громад полежить у тому, що селяни вірогідно підтримають іншого кандидата. Здається, в угоду своїм політичним планам, Ігор Юрійович зробив так, як вигідно особисто йому. Та чи вигідно це охтирчанам?

Сергій Гавриленко, депутат Охтирської районної ради