Вихованка ОМЦДЮТ, член краєзнавчого об’єднання горизонт, Сторожко Тетяна побувала в Києві на міжнародній конференції присвяченій циганському етносу. Своїми враженнями ділиться з нами.

Вихованка ОМЦДЮТ, член краєзнавчого об’єднання горизонт, Сторожко Тетяна побувала в Києві на міжнародній конференції присвяченій циганському етносу. Своїми враженнями ділиться з нами.

Голокост... І до сьогодні це слово набатним дзвоном повертається до мільйонів людей, нагадуючи про трагічні сторінки історії, коли ні в чому не винні люди знищувались лише за приналежність до певної раси чи нації.

Учасники першої в історії України міжнародної циганознавчої конференції.

Свіжий біль народів, які в тій чи іншій мірі постраждали від нацистської агресії привертав увагу ще в перші повоєнні роки, в той час як геноцид проти циганів залишається майже непоміченим протягом десятиліть. Наприклад, сторінки історії єврейського населення майже не мають пробілів. А історія циган під час голокосту, вивченням якої займаються одиниці, досі залишається майже суцільною білою плямою. Ці дослідження, як правило, поверхневі, адже матеріали, на яких вони грунтуються недостовірні. Та й ставлення самих дослідників до цієї етнічної групи часто (приховано, чи ні) негативне.

З часом рани загоюються і лише нещодавно у вчених з ’ явились сили, а головне – бажання, поглянути на голокост вцілому, об ’ єктивно оцінити масштаби втрат і циганського народу.

Скільки їх загинуло в роки другої світової війни? Сотні ? Тисячі? Чи може сотні тисяч? Навряд чи колись ми дізнаємось точні цифри. Але наш моральний обов’язок перед їхніми нащадками – відкрити цю сторінку історії.

Ці та багато інших проблем обговорювались під час проведення першої в історії України циганознавчої науково-практичної конференції, що відбулася 10-11 червня у Києві. Столиця приймала гостей з ближнього та далекого зарубіжжя ( Росія, Молдова, Болгарія, Польща, Сербія, Німеччина, Англія та ін.) та делегації з усіх областей України.

Конференція «Роми України: із минулого в майбутнє» проходила в знак приєднання України до Ромської Декади Європи 2005-2015. «Держави-учасниці повинні (упродовж десяти років) проводити анти-дискримінаційну політику стосовно ромів і приймати закони, що протидіятимуть порушенню прав ромів і сприятимуть їхній інтеграції до європейського суспільства»,- повідомив у своєму виступі П.Д. Григоріченко, Президент Всеукраїнської спілки громадських організацій «Конгрес Ромен України».

Сторожко Т. та представник Сумської делегації Василь Жадан лауреат Світового телевізійного фестивалю

Провідні циганологи мали на меті визначитись в обріях світового й вітчизняного циганознавства, й акцентувати увагу на актуальних проблемах історії, мови та культури ромів України; сприяти толерантному ставленню до представників цього етносу через популяризацію науково достовірних циганознавчих досліджень. Так кандидат історичних наук Н.О. Зіневич в більш широкому контексті розглядає окремі праці, присвячені циганам, намагаючись рельєфно підійти до визначення наукової цінності публікацій, повноти й об’єктивності суджень вчених. Відомий російський художник та циганознавець М.В. Бессонов наголошує на необхідності пошуку нових джерел, підкреслюючи цінність польових досліджень, які дають змогу почерпнути досить важливі факти у живих свідків історії. Л.М.Черенков, циганознавець, старший науковий співробітник Російського інституту ім. Д. С. Ліхачова,у своїй роботі представляв загальну картину розміщення в Україні циганських діалектів по регіонам.

Серед учасників конференції були і наші земляки – сумчани, які зі свого боку значну увагу приділяють відродженню ромської культури. Серед конкретних справ - організація недільної школи та проведення численних концертів та вечорів циганської самодіяльності, але вони не збираються зупинятись на досягнутому.

Я особливо вдячна організаторам заходу і особисто – Н. О. Зіневич за можливість побувати на цій конференції.

Я, початківець у науковій діяльності, відкрила для себе на цій конференції новий незвіданий світ – світ не лише наукових термінів, цифр, історичних подій, а живе співчуття, зацікавленість, не байдуже ставлення до проблем багатостраждального народу.

Це також допомогло мені визначитись у нових напрямках дослідження історії та самобутності циганів на Охтирщині. Зокрема мене зацікавило саме питання голокосту та участь циганів у Великій вітчизняній війні, адже представники цієї етнічної групи на рівні з іншими захищали свою Батьківщину ( своєю батьківщиною цигани вважають ту землю, на якій живуть). Ці факти підтверджують сотні архівних документів, свідчення очевидців. А хіба немає таких людей в Охтирському краї?