Нічия земля... Цей феномен у масовій свідомості - атавізм радянських часів. Уявлення, що земля «нічия», породжене націоналізацією та колективізацією, в ході яких було ліквідовано приватну власність на неї. Формально декларувалося, що земля є загальнонародною власністю, хоча фактично розпоряджалися нею чиновники. Але ж нині ми повернулися до приватного права на землю...

Проте, як виявилося, навіть державний акт на право приватної власності на землю не гарантує захисту від зовнішніх посягань. Переконався в цьому на власному досвіді. Маю ділянку під будівництво гаража в Охтирці по вул. Гафановича, яку виділено мені ще 2006 року. Як законослухняний громадянин зробив на неї усі необхідні документи. Аж одного дня, прийшов навідатися - що й як? І бачу, на моїй землі працюють будівельники. Здивувався такому оперативному сервісу: я ще нікого не просив, ні з ким не домовлявся, а люди, знаючи про мої наміри, вже самі почали лагодити фундамента під капітального гара-жика - саме такого, як мені й треба.

Кажу: Ви хто такі буде, люди добрі, що так завзято споруджуєте? А мені у відповідь: Відійти і не заважай. Бачиш, виконуємо важливе замовлення, тут буде гараж однієї поважної особи... І довідався я від будівельників, що нібито замовник цього будівництва - заступник міського голови Вавенко, а виконавець - ПП «Ритм». Почуте мене дуже здивувало і занепокоїло. Як же це так? Можливо, ці люди щось плутають?!!

- Припиніть негайно роботу і перекажіть вашим начальникам, що земля ця - моя, і жодного будівництва на ній бути не повинно. З тим і розійшлися...

Переймаючись долею своєї власності, через деякий час знову іду на вул. Гафановича. І що ви думаєте? Стоїть на моїй землі чимала будівля. І міцно таки стоїть. Я знову до робітників:

- Казали начальникам?

- Казали.

- І що?

- Нічого. Он, будуй собі поряд...

- Але ж це моя земля!!! Я зруйную все, що ви тут набудували.

- Ні, ні... не треба! Нехай нам спочатку заплатять за роботу, а потім вже дій, як заманеться.

Отакої, думаю. Дожилися. Чув, що захоплення землі - справа розповсюджена. Але щоб подібне трапилося саме зі мною, не сподівався... Наскільки мені відомо, чинний Кримінальний кодекс, а саме ст. 197-1 передбачає відповідальність за подібні дії. За самовільне захоплення земельної ділянки, в результаті якої було завдано значної шкоди його законному власникові, встановлюється покарання у вигляді штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн.) або арешту строком до 6 місяців. За зведення будинків або споруд на самовільно зайнятій ділянці - покарання у вигляді штрафу від 300 до 500 н.м.д.г. (від 5100 до 8500 грн.) або арешт строком до б місяців, або обмеження волі строком до 3 років.

То ж де шукати правди? У суді, в прокуратурі, чи ще деінде?

■ Олександр СЛІЗЧЕНКО