Лікарями в Охтирській повітовій лікарні працювали В.І.Смирнов та В.І.Солодовников, яким Земські збори "за блестящую во всехь отношеніяхь постановку врачебного дела въ лечебице, прекрасное состояніе ея вь хозяйственномь отношеніи и серьезную и продуктивную хирургическую работу, виражають глубокую благодарность и признательность уезднаго земства".

Крім лікарів лікарню обслуговували: 5 фельдшерів, 1 акушерка, 3 сестри милосердя. В лікарні бралася платня із стаціонарних хворих в розмірі 25 коп. на добу, незаможні від плати звільнялися. На харчування одного хворого виділялося 19,9 коп. середня вартість лікарняного рецепта становила 7,5 коп. Медикаментів і медичного матеріалу використовувалося на 12,7 коп. на одне відвідування. Хворих приймали виключно лікарі.

На подвір'ї лікарні у 1913 р. була закладена велика ділянка полуниці.

У 1914 р. в Охтирській повітовій лікарні із спеціалістів-лікарів працювали: хірург, терапевт, бактеріолог і санітарний лікар. А також 6 фельдшерів, 1 акушерка, 5 сестер милосердя, аптекар. Був ще обслуговуючий персонал, який складався із санітарів палатних та заразного бараку, завгоспа, кухарки, булочниці, пралі, кучера, кочегара і двірника.

Лікарі отримували 2250 рублів на рік, а окремо ще 180 рублі квартирних. Фельдшера - 572 руб. та 84 руб. квартирних. На кожного фельдшера приходилося - 2811 хворих та 4166 відвідувань.

У 1916 рр. було побудовано лазню і центральну дезинфекційну камеру.

У зв'язку з першою світовою війною 1914 р у повіті значно зросла потреба в середньому медичному персоналі. Було 13 вільних місць фельдшерів та 16 місць ротних фельдшерів. Тому повітова Управа та Земські збори вийшли з проханням до Губернського земства про відкриття фельдшерської школи.

Народний Дім (тепе'р РДК) був переобладнаний під військовий хірургічний госпіталь на 250 ліжок і відкрився 1 жовтня 1914 р. Так були відкриті лазарети розташовані в ремісничому училищі і богадільні.

Нажаль більш детальнішої інформації про розвиток медицини у 1916-1922 рр. не збереглося - цьому заважили події першої світової війни, революції, громадянської війни.

На початку 20-х років нарешті було відкрито протитуберкульозний диспансер, а в травні 1922 р. почав функціонувати хіміко-бактеріологічний кабінет, який згодом перетворився на вет-баклабораторію. У цьому ж році було відкрито безкоштовну робітничу амбулаторію, аптеку, зубопротезний кабінет. Лікарі робітничої амбулаторії також надавали медичну допомогу вдома.

У 1922 р. була створена профспілка медпрацівників "Всемедико-санпраця".

Постановою 3 сесії ВУЦИК 8-го скликання від 12.10.24 р. окружний відділ охорони здоров'я реорганізували в окружну інспектуру охорони здоров'я.

З 1926 р. в місті працює судово-медичний лікар.

При тубдиспансері у 1929 р. було відкрито солярій для хворих туберкульозом. А в наступному році відкрили санстанцію, молочну кухню. З 1934 р. працює дитяча лікарня.

У 1935 р. рай лікарня значно розширилася. Напередодні Великої Вітчизняної війни в місті працювали - поліклініка, 3 лікарні, диспансер. З початком війни із співробітників лікарні був сформований медсанбат. На фронтах самовіддано боролися - Антюх А.С., Захарченко А.П., Морозова Л.А., Осадчий І.Р., Семигук І.А., Ставицький М.М., Хошуля О.І., Шульженко Н.Т. та ін.

З 14 жовтня 1941 р. по 25 серпня 1943 р. Охтирка була окупована фашистами. Через два місяці після її звільнення уже почала функціонувати лікарня, дитяча консультація, тубдиспансер.

На шляху свого розвитку Охтирка лікарня мала декілька назв: "Повітова", "Міськлікарня", "Міжрайонна лікарня", "Районна об'єднана", а після ліквідації райздороввідділу, 30.06.57 р., лікарня одержала назву "Охтирська центральна районна лікарня".

З початку свого заснування лікарня розширювалася шляхом будівництва нових корпусів - дитячої лікарні, поліклініки, пологово-гінекологічного, інфекційного та урологічного відділень, амбулаторії тубдиспансера, шкірвендиспансера, наркодиспансера, харчоблока.

У 80-х роках XX ст. було збудовано жіночу консультацію і новий корпус дитячої лікарні.

У 90-х роках почалося будівництво нового корпусу ЦРЛ. Нова лікарня розрахована на 250 ліжок.

У листопаді 1999 р. було відкрито нову поліклініку, а в березні 2002 р. - нове терапевтичне відділення.

Охтирщина пишається своїми медичними працівниками, які в різні роки працювали в ЦРЛ:

Бартош Олександра Гнатівна - педіатр, заслужений лікар УРСР.

Бобкова Ганна Йосипівна - нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

Бутко Анастасія Никифорівна - орден Жовтневої Революції

Білоконь Тетяна Іванівна, Скакодуб Ніна Олександрівна - медаль "За доблесний труд".

Фролочкіна Ганна Фролівна, Андрющенко Микола Самой-лович - відмінники охорони здоров'я, нагороджені "Знаком Пошани".

Бондар Катерина Василівна, Осадчий Іван Родіонович, Заїка Валентина Олександрівна, Скакодуб Ніна Олександрівна - відмінники охорони здоров'я.

У 2000 р. завідуючому урологічним відділенням ЦРЛ -Кантоці Анатолію Івановичу присвоєно звання Заслуженого лікаря України.

І тепер в Охтирській ЦРЛ працює немало справжніх ентузіастів своєї справи, висо-кокваліфікованих спеціалістів, які користуються заслуженим авторитетом і в будь-який час здатні прийти на допомогу.

Н. Калюжна, директор Охтирського міського краєзнавчого музею.