Цікава була людина.

Микола МОЗГОВИЙ: «КУЧМА МЕНЕ ВИГНАВ З КИЄВА»
Автор: Аня ДАНЬКО, І-РЕПОРТЕР

«ҐРИНДЖОЛИ» НА ЄВРОБАЧЕННІ — ВСЕ ОДНО, ЩО ОЛЕГ СКРИПКА НА КОНКУРСІ СКРИПАЛІВ»

— Ви — директор центрального палацу держави. Комфортно почуваєтеся в Палаці «Україна»?
— Слово «комфортно» якесь для мене незрозуміле. Я знаю цей палац ще відтоді, як його побудували — вже 35 років. У свій час я був замдиректора Укрконцерту, а Палац «Україна» був однією зі складових понад 36-ти його розгалужень. Так що це пониження, коли керуєш 36 відділеннями, а потім лише одним.
— В одному із своїх інтерв’ю ви казали, що хотіли б, щоб на сцені Палацу виступив хор Верьовки. Він дійсно виступав, але постановку номерів робив пан Вовкун, до якого ви не дуже тепло ставитеся. Чому?
— А хто це такий? Як може Вовкун щось робити? Хто він — хормейстер? Він говорить лише, що Петя за Ваньой, а Ваня за Ольой. Все від початку до кінця робить Анатолій Авдієвський. В даному випадку я навіть не знаю, чому він сюди прийшов.
— Україна вже визначилася з претендентом на пісенний конкурс «Євробачення». Це — Тіна Кароль. Як ви оцінюєте її шанси?
— Вона — прекрасна співачка. В минулому році була краща Ані Лорак, цього року — Тіна Кароль.
— А як же «Ґринджоли»?
— Та ви ж самі знаєте, що вони — ніщо. Це дітище Томенка, і хай він з ними тішиться. Хоча і він їх кинув, коли треба було, аби на інавгурації вони співали — їх кинули. А на «Євробаченні» їм не місце. Це все одно, що Олега Скрипку послати на конкурс баяністів чи скрипалів. І «Ґринджоли» і Вєрка Сєрдючка — це все вкупі шоу невідомо якої музики, але яке до музики не має ніякого відношення.
— То у нас є шанси на перемогу?
— А хіба потрібно? Вони й минулого року не потрібні були. Головне — участь.
— А як ставитеся до «Океану Ельзи»?
— Це — рок. Я його не дуже люблю. Це як є музика «умци-умци-три акорди». Так і рок. Хоча «Океани» мені подобаються. Власне, подобається Слава Вакарчук. Взагалі вважаю, що як не кожна птаха долітає до середини Дніпра, так і не кожен співак може заспівати пісні Мозгового.
— Чи подобається вам передача «Шанс» і ті зірки, які виходять з неї. Чи не є це українською «Фабрикою зірок»?
— Програма «Шанс» — класний проект. І це чи не єдина у нас в Україні така потужна передача, яка вселяє віру в молодих людей. Кожен прагне того лімузину, але треба розуміти, що в житті — це не так. Таких би конкурсів побільше. Тоді б не лише «снікерси» продавали та у футбол грали за методикою Суркіса...
— Тобто Наталя Могилевська та Кузьма — гарні продюсери?
— Та ні! Які вони продюсери? Продюсер — це філантроп, який вкладає гроші і думає, що їх поверне. Вони ж нічого не вкладають. Не тими словами їх називати треба. Ну, є продюсер Ліхута. Який же він продюсер? Він чоловік жінки, якою опікується. А що він ще зробив? Нічого? Це не продюсер — успішний бізнесмен на цій ниві.
— Могилевська і Кузьма займаються «Шансом» тому, що вони вже вичерпалися як співаки?
— Та ні. Просто їм треба заробляти гроші. У нас же нема концертної діяльності. Нема де їздити, і тих, хто б ходив на ці концерти.

«У МЕНЕ НЕМА І НЕ БУЛО ЗЯТЯ»

— Хочу повернутися до вашої родини. У вас тепер нема зятя…
— А його й не було. Він був у так званому громадянському шлюбі. Для мене Пономарьов не був зятем, а тепер і того нема. Ну, якби він побрався з моєю дочкою…
— А ви б хотіли, аби весілля було офіційне?
— Я ні в що не вмішуюся. Вони прожили той термін разом, як вони хотіли. Я радив, але мене ніхто не слухав. Це їхні проблеми, адже вони — дорослі люди.
— А як тепер діти?
— А що діти? Чому ви питаєте? Ви що, зможете чимось допомогти? Ну, кому це цікаво? Діти як діти: живуть, вчаться.
— Але ж вони перебувають між батьком та матір’ю...
— Ой, Господи! Вона закохалася в іншого, він знайшов собі другу пасію. Що, у нас проблема в державі стосовно таких людей і дітей? Це у них питайте, якщо, звичайно, зможете...
— Згадуючи про фотографію, де ви з голими дівчатами, які все-таки вам дівчата подобаються?
— Красиві. Різні, не важливо, чи то стрункі, чи не дуже.
— З дівчатами часто знайомитеся?
— Та на чорта їм такий старий дід?! Треба ж мати розум і співставляти свій вік. Дівчата мені подобаються, але ж як по-іншому. Я ж не голубий!

все тут http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=357