|
Запитала раз матуся малого: -Синочку, ким ти станеш, як виростеш? А малий з пісочку: -Інженером я не буду – там мала зарплата, Буде мене жінка гризти, як ти мого тата. -Лікарем мені не стати – я боюся крові, А ще треба купу грошей, щоб вчитись у Львові. -Вчитель, мамо, не заробить зараз і на ліки. Або будуть відмінники, або всі каліки. -Космонавтом – я не хочу, мене крепко нудить, У ночі, коли я сплю, мене й муха будить. Посидів малий з годинку на відрі в пісочку. Встав, насупив свої брові, поправив сорочку: -Хочу їздити на джипі, їсти в ресторані, Телевізора дивитись на шкірянім дивані, На Гаваях відпочити….,-задумавсь синочок. Мама встала з лавочки, вийняла платочок І не вірить своїм вухам, що сказав синочок. Затремтіла у руках баночка з кефіром: -Ким же ти, синочку,будеш?! -Мамочка, БАНКІРОМ…
|