О, нашел
http://www.santis.com.ua/Znaki/DSTU_4100_2002.doc10.2.1 Знаки із світлоповертальною поверхнею повинні застосовуватись на ділянках доріг без ста¬
ціонарного освітлення, знаки з внутрішнім освітленням — на ділянках доріг із стаціонарним освітлен¬
ням, увімкненим на весь темний час доби.
Знаки із світлоповертальною поверхнею допускається застосовувати на ділянках доріг із стаціо¬нарним освітленням, якщо буде забезпечено видимість знаків з відстані
не менш ніж 100 м як у світлий, так і в темний час доби.
10.2.5 Відстань від краю проїзної частини, а за наявності узбіччя — від брівки земляного полот¬на до найближчого до неї краю знака, установленого збоку від проїзної частини, повинна становити від 0,5 до 2 м, а до краю інформаційно-вказівних знаків 5.45 — 5.48, 5.51, 5.53, 5.54, 5.56, 5.58.2, 5.59, 5.61.1 —5.61.3 — від 0,5 до 5,0 м.
10.2.9 Відстань від нижнього краю знака (без урахування попереджувальних знаків 1.31.1—1.31.6 і табличок до дорожніх знаків) до поверхні дорожнього покриття (висота установлення) крім випадків, спеціально обумовлених стандартом, повинна становити:
— від 1,5 до 2,2 м — у разі установлення збоку від дороги поза населеними пунктами, від 2,0 до 4,0 м — у населених пунктах;
— не менш ніж 0,6 м — у разі установлення на острівцях безпеки і на проїзній частині дороги;
— від 5,0 до 6,0 м — у разі розміщення над проїзною частиною; у разі розміщення знаків на про¬гінних конструкціях штучних споруд і за відстані від поверхні дорожнього покриття до низу прогінної конструкції споруди менш ніж 5 м, знаки не повинні виступати за їхній нижній край.
Висоту установлення знаків, розміщених збоку від дороги, визначають від поверхні дорожнього покриття на краю проїзної частини.
