Особливо захопились цим питанням підприємці, власники магазинів, фірм, установ та організацій. Вже почала розповсюджуватись ця хвороба і на село. Все частіше з'являються назви іноземною мовою.

Днями проходжу провулком Лісним і звернув увагу на щойно відкритий невеличкий магазин. Поцікавився, що ж там продають? Читаю назву торговельної точки: "Аура".

- Магазин з продажу товарів для психічно хворих людей, - думаю про себе й розмірковую, - такого магазина не бачив ні в Сумах, ні в інших містах України. Оце Охтирка втерла носа всім торговельникам області.

Та коли зайшов у приміщення, то ледве не впав від здивування. Малесеньке приміщення і з усіх боків заставлене парфумерією. Про товари для психічно хворих і згадки немає. Хотів уже виходити, але стало незручно, що нічого не купив. Питаю: У вас тут товари тільки для жінок?

- Чому для жінок? - Тут багато товарів і для чоловіків, - зауважила дівчина.

- Тоді продайте мені чоловічого гребінчика.

- Ах, вибачте, гребінчиків у нас немає, - ніяково процідила господарка.

- А ви знаєте, що означає слово "Аура"? - запитав у дівчини.

Та нічого пояснити не зуміла.

Тоді я їй прояснив, що "Аура" - це грецьке слово, яке означає подих повітря від людини, яка перебуває в стані, що передує приступу епілепсії, істерії, мігрені та іншим недугам і порадив, щоб сказала своєму хазяїну, аби він звернувся до рідної, української мови, там він знайде безліч красивих слів, якими можна назвати цю торговельну точку. Як би приємно звучало, аби назвали магазин "Куточок краси і молодості", "Будьте красиві", "Свіжість і краса" і тому подібне.

Нехай не образяться на мене ті люди, які скористались іноземною мовою, не порадившись з фахівцями, тут вони виявили не обізнаність в іноземних мовах, а незнання своєї рідної. Прикладів цьому - більш, ніж достатньо. Ось їде автомобіль з надписом "Учбовий". Такого слова взагалі немає в українській мові. Це невдалий переклад російського слова "Учебный", що походить від слова "Учеба". В українській мові йому відповідає слово "навчання", а тому правильно треба було написати "навчальний".

Читаю в одній установі: "Відділ маркетингу". Ну що тут привабливого? Та наше слово "збут" у сотні разів краще за "маркетинг". А скільки чуємо подібних слів: плюралізм, консенсус, нонсенс, менеджер, табу та інші, які не прикрашають нашу мову, а лише забруднюють.

Звичайно, коли ці слова звучать у колі науковців, то це доречно, а коли серед широкого загалу, то виправдань ніяких немає. Тому звертаюсь до всіх моїх земляків: давайте шанувати свою рідну мову, не засмічуючи її іноземним мотлохом. Вона у нас найбагатша за змістом, найкрасивіша за формою і найніжніша за звучанням.

О. Новаченко,

член Національної спілки журналістів України