Інформація, котру ми черпаємо зі сторінок місцевої преси, не відображає реальний стан справ в охороні здоров'я, а подібна на міжусобну війну між адміністрацією ЦРЛ з одного боку та начальником міськздороввідділу з іншого.

Якби суперечки виникали щодо покращення, підвищення рівня, доступності надання медичної допомоги населенню міста та району, втілення нових методів діагностики, діагностичної апаратури та лікування, покращення умов праці медичних працівників, підвищення професійності охтирського медичного працівника - це було б зрозумілим.

Конфлікт, що виник з приводу переведення Охтирської центральної районної лікарні в комунальну установу "Охтирська центральна районна лікарня" - не зрозумілий. ЦРЛ знаходиться на міському фінансуванні, - отже міська рада і є її власником. Виникає ряд запитань, на які потрібно буде відповісти мерії.

По-перше, логічно аби міська рада була, власником міської лікарні. Але ми маємо центральну районну лікарню. Які гарантії, що центральна районна лікарня не втратить свого статусу і не стане міською, бо тоді постраждаютьне лише медичні працівники (скорочення штату, втрата лікарняних ліжок тощо), а й сільське населення, яке позбудеться можливості отримати кваліфіковану медичну допомогу? Чи не буде центральна районна лікарня роздроблена на декілька окремих лікувальних закладів?

Із розумінням потрібно поставитися міському голові Демченко І.І. до людей у білих халатах, бо як при кумівському режимі з ними ніхто не рахувався, так і зараз ніхто не зважає на їхню думку, хоча без допомоги медиків не обходиться жодна людина. Одне, що вимагалося і від адміністрації ЦРЛ, і від начальників міськздороввідділу - це доступно пояснити медичним працівникам суть справи, а не доводити їх до відчаю.

Напевно, настав той момент, коли слід задуматися і адміністрації ЦРЛ, і місцевій владі, бо в них є великі проблеми - вони не можуть знайти спільну, зрозумілу для всіх мову. А медичних працівників можна зрозуміти, бо вони ще пам'ятають ті часи, коли відбулося скорочення штатів і лікарняних ліжок, коли сільські дільничні лікарні стали лікарськими амбулаторіями, а згодом були, передані на баланс сільських рад. І що це дало? Майже повне знищення сільської медицини-лікарі Олешнянської, Сонячненської, Xухрянської сільських дільничних лікарень пішли з роботи, а місцеве населення залишилося без лікарської допомоги.

А на чиї плечі лягало забезпечення картоплею, буряком, морквою, цибулею, капустою хворих стаціонарних відділень, як не на медичних працівників? А хто подумав про дільничну службу, коли в будь-яку непогоду йшли вони надавати медичну допомогу в найвіддаленіші куточки міста, і ніхто не запропонував забезпечити їх транспортом? А чиїми силами виконується ремонт санітарного транспорту?

Чому нікого не цікавить той факт, що центральну районну лікарню залишили кращі лікарі, які нині працюють приватними підприємцями? Можна багато поставити запитань.

Натомість ЦРЛ прославлена зруйнованою туберкульозною службою (лікарі звільнилися, а будівлі потребують капітального ремонту). На межі ганебного становища надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічною службою.

На даний момент в ЦРЛ на чолі 5-ти відділень (хірургічного, очного, урологічного, лабораторного та рентгенологічного) стоять лікарі-пенсіонери. Складається враження, що справжній стан справ в охороні здоров'я не турбує ні адміністрацію ЦРЛ, ні органи місцевого самоврядування, ні депутатів.

Міськздороввідділ, на думку багатьох медичних працівників та жителів міста, не потрібен. А хто з депутатів зустрівся з медичними працівниками і поцікавився їх думкою?

На вітрилах помаранчевої революції прийшла демократія. Напевно до мерії, депутатів, в органи місцевої влади та в адміністрацію ЦРЛ демократія ще не дійшла. І свідченням тому є добровільно-примусове написання заяв медичними працівниками Охтирської ЦРЛ на ім'я головного бухгалтера про перерахування одноденного заробітку за квітень у фонд мерії для святкування 60-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. А хто з медичних працівників відмовлявся писати заяву, то почув від деяких керівників: "Пишіть, не пишіть, а відрахування коштів все одно буде".

І знову у відчаї медичні працівники: чому з ними ніхто не радиться, адже приймати рішення вони можуть і самі.

Активісти партії ВО "Батьківщина" у м.Охтирці та районі