На Покрову поснулій Охтирці нагадали, що війна не так далеко, як тут схильні вважати. І про те, що лінія фронту - це не тільки там де відкрито стріляють, вона кожного дня поміж нас - у телевізорі, серіалах, які крутять у міжміських маршрутках; на кухнях, де наливають під закуску... де завгодно.

Шашіль точить підвалини оселі мовчки, спідтишка. Акт наруги над пам'ятником загиблим в АТО , що стався в Охтирці 14 жовтня, має повернути нас до тями. А то ми останнім часом забагато святкуємо: їмо, п'ємо та співаємо, проголошуємо пустопорожні промови, пащекуємо, чубимося із-за власних дрібних амбіцій і порожніх вигод. А про те, що війна надворі - забули? Чи нам помогли забути? Франко ще 1880 року писав: «Не пора, не пора, не пора в рідну хату вносити роздор!». Холєра ясна, друга сотня літ з тих пір, а нам все «не пора». Збиваємось на манівці і служимо збанкрутілим, але руйнівним і людожерним міфам.