У вересні 1962-го у складі полку тов. Бандиловського 51-ї ракетної дивізії Володимир Кутепов був направлений для виконання інтернаціонального обов'язку на острів Куба в рам­ках секретної операції "Анадир".

Ракетникам з військової частини 32157, ст. Білокоровичі Олевського району Житомирської області, як і іншим полкам, необхідно було таємно та непомітно, за відсут­ності освітлення, переправити вантаж та ракети на залізничний вокзал, завантажитися та прибути в порти, звідки морським транс­портом переправитися на Кубу.

Усього для перевозки дивізії на острів було залучено 35 суден. В порту Миколаїв змінили одяг на цивільний, офіцери отримали зброю. Володимир Миколайович разом з 6 ракетами Р-12 відбув на борту теплоходу "Красноград" як працівник сільського господарст­ва по обміну досвідом з кубинськими колегами.

Плавання проходило в надзви­чайно важких умовах: основний склад на багатоярусних нарах по­ряд з ракетами на візках, темпе­ратура повітря нагрівалася до 50 градусів від двигунів корабля. Тільки вночі, групами по 25-30 чоловік, виходили на свіже повітря, часто це було в умовах шторму або качки.

Маршрут та схема руху були од­наковими для всіх. Тільки вийшов­ши в Атлантичний океан, дізналися місце призначення. Подорож тривала 17 діб, вже в Атлантично­му океані, чим ближче підходили до острова Свободи, тим частіше бачили в небі американський літак-розвідник. Теплохід "Красноград" прибув до порту Маріель 2 жовтня1962 року.

Відвантаження ракет з кораблів проходило лише вночі. Під час робіт зовнішні підступи до портів охоронялися спеціально виділени­ми гірськострілковим батальйо­ном у складі 300 чоловік, які були перекинуті з району Сьєрра-Маестра. Ракетна техніка та вантажі ча­стин перевозилися в позиційні райони тільки в нічний час невели­кими колонами.

Зосередження ракет, установ­ників та паливних засобів в по­зиційних районах організовували­ся та здійснювалися таким чином. Ракети та габаритна техніка пере­возилася тільки в нічний час в  період з 00 годин до 5-ї ранку.Маршрути руху завчасно перекри­валися силами кубинської армії та воєнної поліції. Весь особовий склад на час транспортування пе­ревдягався в форму кубинської армії.

На 22 жовтня 1962року 51 дивізія була зосереджена на Кубі. Полк тов. Бандиловського розташувався в 2 районах у межах 10 км на північ від Лос-Паласьос. Безперервні тропічні зливи затри­мували закінчення інженерних робіт в позиційних районах полків товаришів Бандиловського та Со­ловйова, особливо полку Володи­мира Миколайовича. Тоді, в період з 20 по 22 жовтня 1969 ро­ку, на допомогу були перекинуті 2 роти інженерно-саперного ба­тальйону дивізії. 25 жовтня вище­названі полки приведені у бойову готовність.

У полку під командуванням пол­ковника Миколи Фокича Бандиловського трапилася НС - в умовах тропічного клімату на глинистому грунті перекинувся заправник з ракетним окислювачем - азотною кислотою. Через витікання 30-ти тон окислювача над місцем аварії виникла отруйна хмара. Необхідно було ліквідувати наслідки цієї НС. Саме це завдання виконували солдати під командуванням стар­шого лейтенанта Кутепова.П'ять днів тривала операція з дезакти­вації вогнища розливу, після чого з тяжким отруєнням, без свідо­мості старший лейтенант був доставлений у госпіталь. Півтора місяця лікувався в кубинському шпиталі у Пиналь-дель-Ріо.

Після участі в операції Володи­мир Миколайович повернувся на службу до ракетної частини, що базувалася в Охтирці.

Отримавши Грамоту заступника Міністра Оборони маршала Ра­дянського Союзу Н. Огаркова, начальник командного пункту ракет­ної частини, майор Кутепов в 1984 році звільнився в запас.

Після того, як з операції "Ана­дир" зняли гриф "секретно", колишнім-воїнам інтер­націоналістам присвоїли статус "Учасників бойових дій". Але, на жаль, частина документів досі за­лишаються засекреченими, відтак не кожен з учасників тих подій зміг отримати цей статус.

Так сталося й з інвалідом пер­шої групи Володимиром Кутеповим. Три з половиною роки разом зі своєю дружиною Світланою Во­лодимир Миколайович доводив українським судам та воєнкоматам про свою присутність на Кубі та участь у тих подіях. Тільки після отримання повторної довідки з архіву РВСН Міністерства Оборо­ни Російської Федерації довів, що він, офіцер-ракетчик В.М. Кутепов, у складі військової частини 32157 забезпечував бойове чер­гування під час Карибської кризи на о.Куба, але документи про аварію, її ліквідацію та лікування у госпіталі не знайдені.

Сім'я Кутепових своїми реко­мендаціями та порадами допомог­ла багатьом колишнім військовослужбовцям,що перебували на Кубі, домогтися справедливості у встановленні статусу"Учасника бойових дій", про що свідчать чис­ленні листи-подяки.

Володимир Кутепов нагородже­ний медаллю Кубинського уряду за виконання інтернаціонального обов'язку, ветеран військової служби СРСР, ветеран праці, має 11 медалей.

Віталій Дубінін, член Сумського територіального відділення МАН, секція "Історичне краєзнавство"