Депутат Охтирської міської ради Вадим Поляк. Народився 7 травня 1982 року в Охтирці. За фахом - інженер з видобутку нафти і газу, свого часу закінчив відповідний виш у Івано-Франківську. Впродовж останніх п'яти років працював комп'ютерним редактором на місцевому телеканалі "Пульсар". Нині - приватний підприємець. Одружений, має двох дітей.

- Вадиме,скажіть, що спонукало Вас податися у політику?

- Робота на телеканалі "Пульсар". Вона одразу налаштувала мене на особливий стиль життя: потрібно було бути в курсі всіх головних подій, скрізь встигати, більше й глибше знайомитись з життям міста, його успіхами і проблемами і, зви­чайно ж,з людьми - від робітників на вироб­ництві до керівників служб, управлінь, громадсь­ких і політичних організацій. З часом у мене ви­никло бажання не лише брати участь у підготовці телерепортажів про все найцікавіше, актуальне, що відбувалося у нашому місті, а й самому долучатися до вирішення важливих для Охтирки пи­тань.Тому коли з'явилася можливість спробува­ти свої сили в діяльності Спілки захисту інтересів охтирчан "Погляд", ініціатором створення якої став керівник ТРК "Пульсар" Олег Касьяненко, зробив це відразу. І сьогодні згадую наші найго­ловніші акції - від допомоги конкретним людям, ветеранам, до участі в благоустрої міста, зокрема, прибирань території урочища Ківшар і зеле­них куточків міста від сміття, посадки молодого саду біля дитячої лікарні тощо.

До речі,проблемних моментів у благоустрої нашого рідного міста тоді було особливо багато, і не всі їх можна було вирішити, лише зібравшись разом для проведення того чи іншого локально­го заходу. За все потрібно було братись більш масштабно, починати впливати на ситуацію на загальноміському рівні. Ось так і вийшов на но­вий рівень у громадських справах - увійшов до складу місцевої організації партії "Сильна Ук­раїна", яку в Охтирці очолив Олег Касьяненко. На той час мені дуже імпонував підхід цієї політичної сили до вирішення актуальних проблем, її прагнення до позитивних змін у суспільстві. На вибо­рах до міської ради восени 2010 року багато ох­тирчан підтримали наші погляди, відтак пред­ставники "Сильної України" стали депутатами.

- З якими планами Ви починали свою депутатську діяльність?

- Оскільки ми йшли до міськради за партійни­ми списками, якихось "точкових" адрес чи пунктів плану, на кшталт спиляти ось це аварійне дерево чи засипати ось цю вибоїну на дорозі, ми не мали. Все це реально з'явилось відразу після початку роботи у міській раді. І конкретні вулиці, закріплені для роботи разом з колегою-депутатом,котрий балотувався на виборах, як мажоритарний, і конкретні адреси допомоги, з прохан­нями про яку звертаються охтирчани. Причому, зовсім не обов'язково я закріпленої за тобою території, частіше навіть навпаки. І якщо потрібно комусь сприяння у вирішенні наболілої проблеми, з якою не можуть справитись самотужки,то обов'язково допомогу отримають. І на думку не спаде уточнювати, чи потрапляє люди­на, яка звернулась за захистом, у межі твоєї де­путатської дільниці.

- Не так давно Ви покинули лави "Сильної Ук­раїни". Чому?

- Вам, певно,відомо, що статус партії "Сильна Україна" тепер змінився, її представники могли самі визначати свій подальший шляху політиці. Я вирішив обрати політичну силу, яка, на мою дум­ку, за наполегливістю, системністю дій не тільки не поступається "Сильній Україні, а й має риси, які надають їй своїх особливостей, твердості - це партія Володимира Кличка "Удар".

Взагалі, хочеться відзначити, що з приходом нового депутатського складу, в порівнянні з попередніми роками, стали помітними позитивні зміни в житті нашого міста, зокрема в благоустрої наших вулиць та зелених куточків. Хоча в да­ний час ще залишаються невирішеними чимало різних проблемних питань. Майже на кожному сесійному засіданні міської ради активно обго­ворюються саме такі. Не секрет, що хотілося б ще більшого взаєморозуміння з боку різних політич­них сил у нинішньому скликанні. Іноді розв'язан­ня складної ситуації стає ще складнішим саме через перетягування "політичної ковдри", відтак вихід на спільне рішення доводиться шукати до­вше. Як на мене, коли потрібно прийняти рішен­ня, що сприяло би покращенню життя охтирчан, власні політичні уподобання мають відійти на другий план, як це було, скажімо, під час розгля­ду питання про можливе спорудження торго­вельних об'єктів замість зелених майданчиків перед Будинком побуту.Депутати різних партій висловились проти такого будівництва, хотілося б таку єдність бачити частіше.

- Над чим у складі депутатського корпусу пла­нуєте працювати надалі?

- Не можу не сказати, що навіть порівняно не­великий термін моєї роботи в депутатському корпусі вже відкрив для мене багато нового в поглядах на наш побут, вирішення великих і ма­лих проблем, загалом на життя. Дуже багато хотілося б зробити,змінити на краще, як то ка­жуть, за один день. Але реалії сьогодення не доз­воляють відразу втілити в життя все задумане. Все одно будемо йти в цьому напрямку.Скажімо, задумки часто розбиваються об тверду скелю нестачі коштів у міському бюджеті... Запитаєте: як поліпшити ситуацію? Вважаю, що один із шляхів - силами охтирських депутатів добива­тись, аби в нашому місті залишалось більше коштів від видобутку нафти і газу. Щоб мали змо­гу зміцнювати інфраструктуру міста,щоб не за­кривались об'єкти соцкультпобуту. Щоб слова "нафтова столиця" не звучали з іронією, як те­пер...

Пильної уваги потребує сфера житлово-кому­нального господарства. Щоб позбутись значної кількості негараздів, які існують при обслугову­ванні житлового сектору нинішніми ЖЕКами, лю­ди намагаються перейти на іншу форму утриман­ня будинків,зокрема, створюють ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирних бу­динків).Теоретично досить прогресивний варіант господарювання, навіть враховуючи можливі недоліки на початковій стадії нововве­дення. Але у нас будь-яку справу можуть довести до абсурду - коли, наприклад, за лічильником використаного тепла в будинку ОСББ інколи до­водиться платити більше, ніж за звичайними та­рифами в сусідньому, "жеківському" будинку! Із цим теж треба розбиратись...

Звичайно ж, як молодій людині і батькові двох дітей, мені особливо близько знайомі і хвилюють проблеми з матеріальною базою дитячих за­кладів охорони здоров'я, освіти,спорту і дозвілля. Щоб досягти у цьому позитивних змін, попрацювати треба дуже багато. Зрозуміло, це завдання не для одного депутата, і не однієї політичної сили. Все це - наша спільна мета. Але зробити посильний внесок у її вирішення пови­нен зробити кожен - реальними справами. Тим більше, якщо люди висловили тобі довіру.

Артем Похитай