Минулої середи, 14 березня, Охтирський пивоварний завод приймав гостей. Причому гостей не зовсім звичайних - депутатів міської ради та представників за­собів масової інформації.

І причин тому, як пояснив керівник підприємства Костянтин Леонідович Журавльов (до речі, теж міський депутат!), було кілька. По-перше, наближається ювілей заводу - 100-а річниця від дня його заснування. По-друге, буквально цими днями пивовари роз­ширюють свій асортимент: на додачу до тра­диційних сортів пива "Світле" та "Козацьке" те­пер випускатимуться ще й "Гусарське" та "Золо­те перо". Звичайно, як і раніше, з конвеєрів за­воду сходять також безалкогольні напої, зокрема, мінеральна вода "Охтирська" та приємний кисло-солодкий "Живчик". І нарешті третя при­чина: останнім часом наш пивзавод зіткнувся з проявами нечесної конкуренції. Наприклад,розпускаються чутки, що до охтирського пива додають "хімію" і взагалі роблять його з порош­ка. Присутнім навіть показали невідомо ким розвішані по місту образливі картинки. Точніше, фотографії, вибачте на слові, потвор­ної пики з висолопленим язиком і написом "Ох­тирське пиво справді живе!". Можливо, такими речами слід би зацікавитися правоохоронним органам.

Але пивовари поставили перед собою іншу мету: спростувати неправдиві чутки і наочно продемонструвати технологію виготовлення свого головного продукту.

І от, одягши спеціальні білі халати (чистота та гігієна передусім!), депутати і журналісти виру­шили у своєрідну екскурсію виробничими приміщеннями підприємства. У ролі їхнього гіда виступила директор заводу з виробництва Тетяна Миколаївна Дорошенко. Отже, спершу зацікавлені учасники цієї мініподорожі завіта­ли до солодовні. Саме там протягом 8 днів зберігається солод - пророщене зерно ячменю. Потім він місяць просушується у спеціальному сховищі. Наступний етап - варильна дільниця, де зерно дробиться і вариться. На виході отри­муємо так званий затор.Після фільтрації затор стає суслом, яке кип'ятиться з подальшим охо­лодженням до 5-7 градусів. До нього додаються дріжджі. Важливі для виробництва процеси відбуваються у бродильно-лагерній дільниці. Там проходить, крім власне бродіння,яке зай­має 7 днів, ще й подальше доброджування (21 день і більше залежно від сорту пива). Нарешті завершується все у цеху розливу пива та бе­залкогольних напоїв, назва якого говорить са­ма за себе. Підкреслимо, що там працюють 2 лінії розливу: пива у скляні півлітрові пляшки та пива й інших напоїв у поліетиленову тару. Ціка­во, що остання за допомогою відповідної апа­ратури виготовляється тут же на заводі!

Ясна річ, наша розповідь про технологію пив­ного виробництва не претендує ані на повноту, ані на абсолютну точність, тим більше, що деякі її моменти є комерційною таємницею.Важливо інше: створення улюбленого охтирчанами хмільного напою - процес складний і довготри­валий. Головне ж (власне кажучи, це й хотіли довести пивовари),охтирське пиво на всіх ета­пах його виготовлення - продукт НАТУРАЛЬ­НИЙ!

Закінчилася екскурсія по заводу, зви­чайно ж, дегустацією його напоїв (як же без цього?!).Присутні із задово­ленням смакували охтирським пивком, говори­ли і про його популярність далеко за межами нашого міста. Але загальний настрій висловило гірке зауваження одного з депутатів міськради: "Пивзавод - остання барикада нашої промисловості". Припустимо, не остання, але одна з ос­танніх це точно! Адже, як підкреслив К.Л. Журавльов, ті ж великі супермаркети, філії яких нещодавно з'явилися в Охтирці, ідуть на співпрацю з нашими пивоварами неохоче, ча­сом виставляючи жорсткі, якщо не сказати ка­бальні, умови. За такої ситуації підприємство, на якому, між іншим, працює 270 охтирчан, по­требує підтримки не лише місцевої влади, а й громадськості, тобто нас з вами.

Михайло Трофименко