Вихованці Охтирського міського центру дитячої та юнацької творчості здійснили велопохід тривалістю 9 днів на відстань понад 300 кілометрів

Якщо літні канікули були на­сичені цікавим та змістовним до­звіллям, то діти згадують їх ще тривалий час у розмовах з ровес­никами, переглядаючи світлини, плануючи наступний відпочинок.

Є що розповісти 16 вихованцям гуртків туристсько-краєзнавчого напрямку міського центру ди­тячої та юнацької творчості про спортивно-туристську та краєз­навчу експедиції по території Сум­ської і Чернігівської областей, які проводилися з метою проведення велопоходу І категорії складнос­ті, активного способу відпочинку, оздоровлення дітей, проведення краєзнавчих спостережень, дослі­джень, екскурсій, фотографування краєзнавчих об'єктів, виховання любові до рідного краю, береж­ного ставлення до природи.

Юні туристи зі своїм керів­ником гурткової роботи Сталинським В.О., та краєзнавці на чолі з педагогом центру Свердло О.О. на велосипедах здолали більше 300 км, вивчаючи рідний край та ви­конуючи завдання ОМЦДЮТ.

Перед виїздом у далеку дорогу гуртківці розробляли маршрут по­дорожі, обговорювали краєзнавчі об'єкти, комплектували спільне та індивідуальне спорядження, аптечку та ремонтні набори. Кож­ний учасник експедицій ретельно готував свого «коня» - велосипед, на якому 9 днів потрібно було ру­хатися від Охтирки до Батурина - столиці Гетьманщини. Облад­нання для організації ночівель та приготування їжі учасники брали з собою. Продуктами харчування дітей забезпечив обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, за що окрема подяка директорові центру Тихенко Л.В. Кожний турист чи краєзнавець мав шолом та спеці­альні рукавички для їзди на вело­сипеді.

Проїхавши села Стару Іванівку та Олешню, юні охтирчани потра­пили на територію Лебединщини, де змогли власними очима поба­чити на околиці Лебедина могилу козаків-гетьманців, страчених за наказом Петра І, відвідати кра­єзнавчий музей та помилуватися пам'ятником воїнам Великої Ві­тчизняної війни. Далі маршрути експедицій пролягли через Меж­иріч, де є гончарний промисел, біля Шелехівського озера - гідро­логічної пам'ятки природи загаль­нодержавного значення, пам'ятки льодовикового періоду та по території Михайлівської цілини - відділення Українського степо­вого природного заповідника, що розташований на площі 202 га. На цій унікальній ділянці цілинного лучного степу водяться птахи - 60 видів і ростуть 525 видів рослин, з яких 38, в тому числі ковила, за­несені до Міжнародного списку, Червоних книг України і Сумської області.

Потрапивши у Недригайлів, члени експедицій познайомили­ся з історією населеного пункту у краєзнавчому музеї і вирушили до села Кулішівка, щоб побачити єдиний на Україні (донедавна і у світі) пам'ятник мамонту. Тут діти дізналися ще одну важливу для себе інформацію: у цьому місці проходив кордон між двома державами - Польщею та Росією, про що є надпис на зворотньому боці пам'ятника.

Далі маршрут експедицій проліг через Хоружівку, де наро­дився і виріс В.А. Ющенко. Юні охтирчани побували у домівці колишнього Президента України, побачили його-школу, пам'ятник жертвам голодомору, відвідали історико-літературний музей - са­дибу видатного українського поета Олекси Ющенка.

Долаючи десятки кілометрів щоденно, туристи та краєзнав­ці ОМЦДЮТ добралися до Роменщини і, звичайно, дорога їх привела на батьківщину Петра Калнишевського у село Пустовойтівка. Учасники експедицій побу­вали у музеї легендарного остан­нього кошового Запорізької Січі, у відродженій Троїцькій церкві, біля пам'ятника Калнишевському. Діти також відвідали визначний археологічний пам'ятник - скіф­ські кургани, що входять до Дер­жавного історико-культурного заповідника «Посулля».

Не пропустили на своєму марш­руті і с. Шаповалівку, де ознайо­милися з історичним комплексом «Поле Конотопської битви».

Побачивши найцікавіше у м. Конотоп, юні туристи - краєзнавці потрапили до Батурина - кінцеву мету своїх експедицій, де змогли відвідати будинок Генерального судді В. Кочубея, цитадель Батуринської фортеці, побувати на екскурсії у палацово-парковому ансамблі гетьмана України Кири­ла Розумовського.

Додому туристи та краєзнавці поверталися залізницею, жваво обговорюючи пройдений марш­рут. Діти не злякалися далекої дороги, незручностей побуту, руху під дощем та під пекучим сонцем. Вони отримали таке ба­гатство вражень, що їх хватить на все життя!

М.Поліщук, методист туристсько-краєзнавчого напрямку ОМЦДЮТ