Охтирські пивовари запросили журналістів на гос­тини, аби розповісти про свої здобутки та поділитися планами на перспективу. А ще репортерам показали один із цехів, де цьогоріч була встановлена но­ва лінія по виробництву пива у пластикових пляшках.

- Сьогодні нам є чим пишати­ся, - звертається до журналістів голова правління Охтирського пивзаводу Костянтин Журавльов. - За радянських часів Сумсь­ка область мала 4 пивоварних заводи. Нині ж лишився один - в Охтирці. 2013-го йому випов­ниться 100 років. Підприємство стабільно працює, постійно крокує вперед. Нашу продукцію знають та люблять не тільки в Україні, а й далеко за. її межа­ми. Це не може не тішити. Більше того, торік до бюджетів усіх рівнів нами було перерахо­вано більше 15 мільйонів гри­вень податків.

Хтось може запитати, навіщо проводити реконструкцію, вдо­сконалювати виробництво та впроваджувати енергозберіга­ючі технології, коли старі не ви­черпали себе. Але ж зро­зумійте, життя йде вперед, на­ука стрімко розвивається, і як­що не зважати на усі ці проце­си, можна втратити конкуренто­спроможність і, як наслідок, по­купців, - продовжує Костянтин Леонідович.

- Ми працюємо лише з нату­ральною та екологічно чистою сировиною. Тому слово "Живе" на етикетках нашого пива - не порожній звук. Діяльність Ох­тирського пивзаводу - не тільки виробництво пива. Ми також вирощуємо солод, починаючи з 2004-го випускаємо безалко­гольні напої. Спочатку це були слабенькі бренди, такі як, на­приклад, "Тронка". Потім, якщо пам'ятаєте, була "Ностальгія", сьогодні - "Живчик". Напій, до речі, на 10 відсотків складається із нату­рального яблучно­го соку, у той час коли інші бренди за написом "з соком" приховують лише 1 відсоток його вмісту. Порівняно недавно ми почали випускати воду "Охтирська", що вже знайшла чи­малу кількість прихильників. Й не лише серед охтирчан, - каже пан Журавльов.

За словами голови правління Охтирського пивзаводу, зі всту­пом до корпорації "Оболонь" підприємство поступово почало підніматися з колін, нарощува­ти обсяги виробництва, розширювати асортимент продукції, що випускається. Завдяки цьо­му завод почав отримувати прибутки і... "По можливості до­помагаємо усім, хто звер­тається. Торік, наприклад, нада­ли благодійної допомоги на за­гальну суму 25 тис. грн., а за шість місяців поточного року - на 35 тис. грн."

Головний пивовар Ох­тирського пивзаводу Тетяна Дорошенко здебільшого говорила про технологію виробництва пива.

- Контроль за якістю на усіх етапах виробництва здійсню­ють висококваліфіковані фахівці, котрі постійно підвищу­ють рівень професійних знань у школі технології галузі, яку веду я, та школі економіки і менедж­менту, яку впродовж останніх 6 років веде Римма Мироненко, - каже пані Дорошенко.

За словами головного пиво­вара, в основі високої якості продукції Охтирського пивзаво­ду лежить сировина. Зокрема, вода, що видобувається з влас­них свердловин глибиною 107-110 м. Якість цієї води відповідає усім існуючим вимо­гам, про що свідчать відповідні паспорти санітарно-епідеміологічної служби.

- Більше того, ця вода використо­вується не лише для вироб­ництва пива та безалкогольних напоїв, вона й сама є товарною продукцією. У широкому асор­тименті продукції, що випус­кається Охтирським пивзаво­дом, за словами Тетяни Доро­шенко, збережено усі корисні елементи та вітаміни. "Це еко­логічно чиста та безпечна для здоров'я продукція" - додає пані Тетяна.

Заслужений економіст Ук­раїни, директор з економіки Ох­тирського пивзаводу Римма Мироненко пишається тим, що свого часу підприємство ввійшло до складу корпорації "Оболонь". - У нашій роботі є дві сторони - видима й невидима. Із першою все зрозуміло. А що стосується другої - це ті внутрішні процеси, завдяки яким, або, правильніше, ефек­тивності яких нам вдається До­сягати високих результатів. Я маю на увазі систему уп­равління персоналом, ті дер­жавні стандарти, що регламен­тують нашу діяльність. Своїх робітників ми і заохочуємо - за вагомі досягнення впродовж якогось періоду, так і караємо -за прорахунки, що негативно позначаються на діяльності підприємства. І така практика має свої плюси, - каже Римма Файзрахманівна.

Ми дійсно приділяємо велику увагу підвищенню рівня про­фесійних знань персоналу. По­годьтеся, це невід'ємна частина управлінського процесу. Школу економіки і менеджменту, у якій я викладаю, відвідує 40 чо­ловік. За 6 років існування цієї школи ми вивчили праці найвидатніших менеджерів сучас­ності.

- Та не слід думати, що діяльність нашого заводу обме­жується лише трудовими будня­ми і навчанням, - продовжує Римма Мироненко. - Ми безпосередньо причетні до творення новітньої історії нашого міста, його славного минулого. Саме тому створюємо книги, присвя­чені історії Охтирського пивза­воду і самої Охтирки. Наразі го­тується до друку четверта (як не дивно, знов про історію пивза­воду - Авт.)

Також Римма Мироненко на­гадала, що зі вступом Охтирсь­кого пивоварного заводу до корпорації "Оболонь" (1997) поступово почала зростати ди­наміка обсягів пивоваріння. "Сьогодні намагаємося не збавляти існуючого темпу", - ка­же пані Мироненко.

-12 років тому місячний фонд заробітної плати на підприємстві становив близько 16 тисяч гривень, сьогодні це 1 мільйон 100 тисяч гривень, - коментує Римма Файзрах­манівна графіки на мультимедійному екрані. Нині на за­воді трудиться 270-280 (залеж­но від сезону) чоловік, тоді як 12 років тому було трохи більше 100. Середня заробітна плата на підприємстві становить 3000 грн. Порівняйте, якщо за підсумками 1998 року прибуток підприємства становив лише 95 тисяч гривень, то минулого року мали рекордну цифру - 2 мільйони 600 тисяч.

Наостанок Римма Ми­роненко додала: "Що­року 1 травня Охтир­ка святкує День пива. Цього дня традиційно відбуваються урочиста хода працівників за­воду центральною вулицею міста та святковий концерт. Од­нак хочеться, аби це свято ста­ло всенародним, як, наприклад, Октоберфест у Німеччині. Із та­кою пропозицією ми вийшли до міської влади. Останній ідея сподобалася. Чиновники по­обіцяли підтримку..."

Що з цього вийде, побачимо вже наступної весни.

Ігор Івахненко