Минулої середи у міському краєзнавчому музеї відкрилася персональна виставка Сергія Степано­ва. Переважна більшість полотен митця в архаїчно­му стилі. Звідси і назва виставки - "Архаїка".

Директор краєзнавчого му­зею Наталія Калюжна, звертаючись до присутніх, нагадала, що картини Сергія Степанова не вперше експонуються у стінах очолюваного нею закладу. Сам митець зізнався, що в архаїчному стилі працює вже 16 років. "Був час, коли перестав працювати у цьому стилі, взагалі мало малював. Та зго­дом знову взявся за це, деякі карти­ни допрацював, створив кілька но­вих. Сьогодні ви може оцінити мою роботу", - каже Сергій Іванович.

Серед нових полотен художника -"Ангели Апокаліпсису". У них - бачен­ня автором кінця світу, який рано чи пізно таки настане.

Начальник міського відділу культу­ри Надія Кисличенко, вітаючи худож­ника з відкриттям персональної вис­тавки, зазначила: "Приємно, що се­ред нас є люди, котрі неординарно мислять, по-своєму сприймають на­вколишній світ і відображають своє бачення певних речей за допомогою пензля. Приємно й те, що роботи ав­тора вже побували в обласному центрі...".

Говорила Надія Василівна й про проблеми культури. Загострила увагу присутніх на необхідності капітально­го ремонту міського краєзнавчого музею. "Приміщення закладу давно потребують ремонту, тріскаються стіни, тече дах... З огляду на те, що нинішня влада приділяє велику увагу розвитку культури, наступного року будемо виходити до депутатів міської ради з клопотанням щодо капітально­го ремонту музею. Наразі усі зусилля спрямовуємо на те, щоб бодай зберегти те, що маємо...", - каже Надія Кисличенко.

Своїми думками про полотна Сергія Степанова поділився і Олександр Скиба, голова міського осередку "Просвіти":

- Два з половиною ро­ки тому більшість із нас були присутніми у цій залі на відкритті виставки па­на Степанова, що нази­валася "Соняшники всміхаються". Ми пи­шаємося тим, що Сергій Іванович виставляє свої роботи у різних містах Ук­раїни. Сьогодні ми бачи­мо зовсім інший напря­мок його творчості, інший стиль. Він незвичний, де­кому, можливо, незро­зумілий, але... Знайомлячись з кар­тинами, виникає бажання глибше вивчити ту епоху, яку майстер зумів так незвично передати на своїх по­лотнах.

З відкриттям персональної вистав­ки привітала Сергія Степанова й ди­ректорка художньої школи Олена До­рога. Вона, зокрема, зазначила: "Я пишаюся тим, що в нашій школі є са­ме такий викладач, як Сергій Івано­вич. Хочеться, аби він частіше робив персональні виставки, щоб люди ма­ли можливість доторкнутися до пре­красного, насолодитися його мис­тецтвом". Натомість пан Степанов зізнається, що на все катастрофічно не вистачає часу. І додає: "Ловіть кайф від перегляду виставки".

Вже після офіційного відкриття виставки цікав­люся у Надії Кисличенко, начальника міського відділу культу­ри:

- У своєму виступі ви згадали про художній музей у Лебедині, мовляв на 25 тисяч населення там 8 залів, безліч унікальних експонатів... Натомість у нас на майже 50 тисяч така скромна колекція, одна виставкова зала, і та не надто велика...

- Мені пощастило побувати на екс­курсії у Лебединському художньому музеї. Це шикарний музей. Він є не тільки перлиною Сумщини, а й усієї країни. Дійсно, там вісім залів. Там зберігається безліч унікальних експо­натів з часів гетьмана Полуботка і до тепер. Там експонуються меблі 18-19 століття. Місцева влада приділяє ве­лику увагу цьому закладу, перей­мається проблемами музею, допома­гає у їх вирішення. Та й директор за­кладу постійно порушує їх перед місцевою владою. І, що цікаво, навіть в часи окупації німці (!) охороняли музейну колекцію від зазіхань з боку любителів легкої наживи. Відтак більшість унікальних експонатів вда­лося зберегти...

Наразі, за рахунок спецкоштів му­зею, якщо їх, звісно, вистачить, хоче­мо замовити проектно-кошторисну документацію, бо без неї, як ви знаєте, грошей не виділять. А тоді, скоріше за все, в наступному році, бу­демо виходити до депутатів з клопо­танням про виділення коштів на капітальний ре­монт. Як не крути, покладаючись лише на власні сили і можливості музейні працівники нічо­го не зроблять. Ремонту потребує не лише дах, не­обхідно замінити вікна, опалення, встановити сиг­налізацію.

Скільки потрібно коштів на виготовлення проектно-кошто­рисної докумен­тації, чи під силу музею така сума? - цікавимося у Наталії Калюж­ної.

- Нічого кон­кретного сказати не можу. Зараз це питання лише вивчається. У нас є резерв з платних послуг за минулий рік - близько 17 тисяч гривень, але їх ми не можемо використовувати, оскільки нема пе­ревиконання бюджету...

- Зазвичай про відкриття виставки того чи іншого митця, чиї роботи екс­понуються у стінах очолюваного ва­ми закладу, містяни дізнаються з афіш. У випадку зі Степановим навіть удень відкриття виставки (принаймні, зранку), жодної вказівки на те, що у музеї експонуються його роботи, не було. Це треба розцінювати як пере­шкоду з вашого боку, аби менше гос­тей відвідало захід?

- Ні, що ви. Ніяких перешкод ми не створювали. Це була ініціатива Сергія Івановича. Він не хотів, щоб про його персональну виставку знали зазда­легідь, хоча картини були вивішені за тиждень до її офіційного відкриття. Можливо, відсутність оголошення про виставку пов'язана ще й з тим, що да­та її відкриття кілька разів змінюва­лася. Спочатку це мало статися 22 червня, потім перенесли на 29-те...

Роботи Сергія Степанова ек­спонуватимуться у міському краєзнавчому музеї впро­довж кількох тижнів. Не проґавте можливості доторкнутися до світу прекрасного.