Широкого розголосу у місцевих ЗМІ та суспільстві мину­лого тижня набула ситуація, що склалася навколо очисних споруд маслоцеху TOB "Классік". Подейкують, п'ять вели­ких котлованів, розташованих у кількох кілометрах від мо­локопереробного підприємства у селі Лутище і заповнених мутною рідиною, у недалекому майбутньому можуть обер­нутися великою екологічною катастрофою для нашого регіону. Чи справді усе так погано? Спробуємо з'ясувати.

Наприкінці минулого тижня автор цих рядків домовився про зустріч з директором TOB "Классік" Іриною Босенко. Поїздка до Лутища, де розташовані ви­робничі потужності підприємства, у плани не входила. Була лише попередня домовленість про коротеньке інтерв'ю з приводу, але...

Обідньої пори у понеділок разом з Іриною Миколаївною вирушили у напрямку Лутища. То­го дня на території маслоцеху перебував Ми­хайло Захарченко, старший науковий співробітник Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, що розробляв для TOB "Классік" проект реконструкції очисних споруд. Не хотілося втрачати нагоди отримати фаховий коментар. Згодом, взувшись у гумові чоботи, вирушили до котлованів. За кілька днів негоди лісова дорога вкрилася безліччю калюж різної глибини. Для звичайного легковика вони б становили велику перешкоду. Нашій "Ниві" теж довелося не солодко. Раз у раз її хитало як не в один, то в інший бік. Загалом, подолали значну відстань.

- У нашому виробництві, як в будь-якому іншому, що має закінчений цикл (починаючи від переробки сировини і закінчуючи пакуванням готової продукції та її реалізацією), є певний відсоток відходів, - каже директор TOB "Классік" Ірина Босенко. - Наразі очисні споруди підприємства є тим, що в наукових колах зветь­ся впровадженням системи новітніх технологій фіторемідіації. Це біоінженерні споруди з висо­кою водною рослинністю. Старі очисні споруди, що використовувались на нашому підприємстві донедавна, вичерпали свій ресурс. Восени ми­нулого року виникла необхідність у їх реконструкції. Відповідний проект розроблявся науков­цями Українського науково-дослідного інститу­ту екологічних проблем. Цей проект відповідає вимогам Державних санітарних правил плану­вання і забудови населених пунктів. Зона забрудненого повітря повністю знаходиться в рамках нормативних вимог (140 м).

Сьогодні очисні споруди молокоперероб­ного підприємства - це кілька каскадів у ви­гляді водоймищ, котрі забезпечують посту­пове (поетапне) очищення стічних вод. - За технологічними та функціональними особли­востями, - продовжує пані директор, - наші очисні споруди унеможливлюють негатив­ний вплив на довкілля.

Цікаво, що проект реконструкції очисних споруд маслоцеху TOB "Классік", що був розроблений УНДІЕП (Харків), довго узгод­жувався у різних інстанціях. Ясна річ, що втілити його у життя не під силу за день чи тиждень. Це кілька місяців копіткої праці. Крім того, додає Ірина Босенко, свого часу у місцевих ЗМІ було вміщено кілька публікацій щодо наміру ТОВ "Классік" втіли­ти цей проект у життя. Його реалізація про­довжується й нині. Наразі йде висадка ви­щих водних рослин, які, власне, й забезпе­чуватимуть процес фіторемідіації, - додає Ірина Босенко.

До речі, перш ніж розпочати реконст­рукцію очисних споруд, керівництво підприємства запитало думку громади. За результатами сходки місцевих жителів були визначені уповноважені депутати Лутищанської сільської ради - В.Я. Пелих, Л.М. Колодяжна, М.В. Птичин та С.М. Веремій. Згодом вони відвідали кілька підприємств Харківщини, де вже впроваджена система фіторемідіації. Зауважень з приводу побаченого не виникло у жодного з них.

До нашої розмови приєднується Михайло За­харченко, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник та керівник лабораторії Українського на­уково-дослідного інституту екологічних проблем (Харків). І ось що каже:

- Для молокопереробних підприємств проблемою №1 є стічні води. Це не найгірші стоки, які можуть бути, проте дуже складні за хімічним складом. Відтак біологічні методи очищення пра­цюють дуже погано.

Зазвичай очисні споруди складають­ся з відсійників (первинні, вторинні), аеротенків та водойм, де відбувається до­очистка. В аеротенках "працює" так званий активний мул. Простіше кажучи, це мікроорганізми, що нейтралізовують органічні забруднення, які надходять зі стічними водами. На відміну від побуто­вих стічних вод, що мають непостійний характер, стічні води молокоперероб­них підприємств течуть більш-менш стабільно. Хоча й є певні нюанси, пов'язані з особливостями вироб­ництва. Інколи трапляються так звані залпові викиди, внаслідок чого мікроорганізми в аеротенку гинуть. Тому завантажувати їх необхідно чи не щодня, в іншому випадку стічні води поте­чуть далі неочищеними. Проблема з цими мікроорганізмами завжди була. Так, вони пра­цюють доволі ефективно й активно, однак не витримують нерівномірності характеру викиду стічних вод - як за кількістю, так і за якістю. А неприємний запах - це не що інше, як активний мул, тобто померлі мікроорганізми.

Упродовж останніх років ми працювали над цією проблемою, шукали шляхи її вирішення. Ми спробували змінити характер дії очисних споруд на молокопереробному підприємстві в Лутищі і відмовилися від застосування активно­го мулу. Доочистка стічних вод відбувається на спорудах фіторемідіації за участю вищих водних рослин.

- Що ж таке фіторемідіація? - цікавлюся у свого співрозмовника.

- Фіторемідіація - один із напрямків загально­го методу біоремідіації. Це комплекс методів очищення вод, грунтів і атмосферного повітря за допомогою зелених рослин. Зараз це дуже популярний метод, заснований на природних процесах очищення. Хочете знати, чому підприємства зацікавилися фіторемідіацією? Бо це дозволяє заощаджувати на енергоресурсах, а відтак знижує собівартість готової продукції.

- Що сьогодні являють собою очисні споруди молокопереробного підприємства ТОВ'"Классік"?

- Як я вже казав, ми відмовилися від використання активного мулу (мікро­організмів) в аеротенку. Безпосеред­ньо на території підприємства є відсійники та жироловка, що перехоп­люють часточки бруду. Потім відбу­вається аерація - вилучення з води шкідливих домішок за допомогою дощування, каскадування, перемішуван­ня, продування, нагрівання і фільтру­вання. Доочищення відбувається в кас­кадах з водоймами (що на верхньому фото). На превеликий жаль, під час реконструкції очисних споруд вироб­ництво не зупинялось, тому зараз ви­никли певні труднощі - воду залили, а рослинність висадити не встигли. Але сьогодні ця проблема поступово вирішується. Бачите (показує рукою на дно одного з каскадів), вже завезли рослини. їх і сьогодні мали підвезти, але на заваді став дощ. Найближчим часом закріпимо стіни найбільшого ба­сейну, щоб не обвалювалися в подаль­шому. Коли рослини приживуться і поч­нуть "працювати", зменшиться й не­приємний запах.

- Погляньте туди, - озивається Ірина Босенко, вказуючи рукою на протилежний бік найбільшого котловану. - Бачите скільки гнізд у стіні (на превеликий жаль, по­тужність моєї фотокамери виявилася замалою, аби зробити вдалий знімок тих гнізд з великої відстані). Якби тут дійсно пахло екологічною ка­тастрофою, птахи б навпаки тікали звідси, а не будували тут свої домівки...

Михайло Захарченко переконує, що очисні споруди на молокопереробному підприємстві TOB "Классік", проект реконструкції яких розроблявся Українським науково-дослідним інститутом інститутом екологічних проблем, цілком екологоприйнятні. Вони не завдають довкіллю знач­ної шкоди. Більше того, співробітники інститут регулярно аналізують проби води, відібрані з кожної водойми.

На зворотньому шляху (вже в автівці) пан Захарченко додав:

- З метою контролю за можливим впливом очисних споруд на підземні води, як того вима­гає проект, було пробурено дві спостережні свердловини. Наразі вони ще не повністю об­ладнані, бо заважають погодні умови. За допо­могою цих свердловин ми зможемо відбирати проби води до процесу очищення і після нього, і таким чином слідкувати за впливом ОС на підземні води. Наявність таких свердловин моніторингу є вимогою чинного екологічного законодавства.

- Зараз я покажу вам аеротенк, - вже на те­риторії маслоцеху каже науковець. Такі аеротенки є на всіх очисних спорудах. В них відбу­вається аерація. Раніше я говорив про це. В принципі, очищення будь-яких забруднень - це окислення. Якщо до окисленого кисню додати мікроорганізми, вони працюватимуть ще ак­тивніше.

Підходимо ближче до аеротенку:

- Зараз тут є невелика кількість мікроор­ганізмів, - продовжує Михайло Захарченко. - Та головна роль належить не їм. А ось це (показує на різнокольорові шматки сітки завтовшки сан­тиметрів 8-10, що лежать один на одному і зверху придавлені цеглинами) - фільтри Mátala (японського виробництва). До речі, 1 куб. м та­кої штуки коштує близько 12 тисяч гривень. У них (фільтрах Mátala) затримується сила силен­на брудних часток.

Виходить, чутки про наближення еко­логічної катастрофи у зв'язку з ре­конструкцією очисних споруд на мо­локопереробному підприємстві TOB "Классік" значно перебільшені.

Ігор Івахненко

Постскриптум

Журналіст газети "Город А" на власні очі побачив процес виробництва молочної продукції, яку покупці впізнають на полицях місцевих ма­газинів за зображенням симпатичного кота із склянкою молока у лапці, і переконався, що продукція TOB "Классік" виготовляється лише з натуральної сировини, без застосування хімічних домішок та ГМО.

Останнім часом містом поширюються різні чутки про місцеве молокопереробне підприємство, мовляв, усю продукцію тут "бадяжать", відтак про її натуральність годі й говори­ти. У найближчому номері ми продовжимо цю тему.