Головна arrow Наше місто arrow Земляки arrow Скульптор Юрій Линник
Скульптор Юрій Линник Печать
Автор Газета "Лидер"   
30.05.2011 г.

Серед уславлених імен, що дала, чи не всьому світові, наша рід­на Охтирка, чільне місце займає і ім'я талановитого скульпто­ра Юрія Линника, вихованця Охтирської середньої (колись ім. Леніна) школи. Перші піз­нання в малюванні отримав він у гуртку образотворчого мистецтва нашого міського Будинку піонерів (нині Охтирський міський центр дитячої та юнацької творчості). Після закінчення школи, в 1936 році Юрій Линник сам уже тут керує ізостудією. Підтримуючи й тісний зв'язок з Охтирським місь­ким краєзнавчим музеєм, виконав у свій час чимало його замовлень. Муляж селянина з сохою ще до не­давнього часу зберігався. Але час немилосердно поставився до того виробу і вимагав доброї реставра­ції. Брак коштів ні за радянської влади, ні пізніше не дозволив того зробити. Десь, мабуть, у 1990-сті роки, той муляж був переданий ЗОШ І-ІІІ ст. № 4, яка влаштову­вала якийсь краєзнавчий куточок. Гімназії ж був переданий бюст Я.І.Щоголєва, він був масивний і важкий (в музеї є того ж автора менший).

З дитячих років Юрій Линник цікавиться скульптурою. Пізніше, вже спілкуючись з майстрами цьо­го виду мистецтва, назавжди зако­хався в нього.

...Ішов 1943 рік. В м. Ташкенті була організована художня ви­ставка «Два роки війни». Серед виставлених робіт була й скуль­птурна група, перед якою довго затримувалися відвідувачі. На­зивалася вона «До останнього патрона». В ній відбивався по­двиг радянських солдатів, вірних військовому обов'язку. Художник зумів передати велич ратної сла­ви солдата - стояти на смерть. Таку композицію міг зробити тільки той, хто сам був солдатом. А скульптор дійсно був солдатом. Скромний, ніким не помічений, стояв він тут же, спираючись на милиці, - Юрій Кирилович Лин­ник. Прізвище скульптора, котрий вперше виставив свою роботу, нікому не було відоме. Але його успіхові раділи щиро товариші по госпіталю, прості воїни, що поба­чили в скульптурі себе.

Тоді ж у 1943 році, його робо­тою зацікавився один з генералів. За його порадою і рекомендаці­єю, ще не повністю одужавши, Линник вступає до інституту ім. І.Рєпіна при Академії художеств СРСР. Важкими були роки навчан­ня, часто відкривалася рана. Але було бажання і наполегливість, були друзі, товариші. У 1951 році Линник успішно закінчує інсти­тут по відділу скульптури. Його дипломна робота «Пушкін в Ми­хайлівському» була виставлена в музеї Академії художеств і в музеї Пушкіна (повторний екземпляр).

З величезним натхненням роз­почав свій творчий шлях Юрій Линник. В щоденній роботі від­чував він допомогу не лише своїх друзів і товаришів, а й державних інституцій, які, треба визнати, ба­гато уваги приділяли молодим та­лантам. За рішення Ленінградської ради, наприклад, Линнику надана простора майстерня в центрі міс­та, на вулиці О.Герцена і створені всі умови для творчої праці. Від­повідь на таке піклування могла бути одна - невтомно трудитись.

І Юрій Кирилович Линник тру­дився, як мовиться, від зорі до зорі. Його роботи представлялися на 9-ти виставках ленінградських художників і скульпторів. Його роботи виставлялись на Всесо­юзній художній виставці в 1952 році. На виставці, присвяченій 200-річчю Академії художеств, був виставлений виконаний Линником скульптурний портрет Т.Г.Шевченка. А скульптурний портрет Д.Менделєєва взяла собі Державна публічна бібліотека іме­ні Салтикова-Щедріна в Ленінгра­ді (нині Санкт-Петербург).

Не забував Юрій Кирилович Линник про рідну Охтирку. Хоч і перевантажений був у Ермітажі та в його реставраційних майстер­нях, він кілька разів відвідував її. З хвилюванням зустрічався з худож­никами - майстрами аматорами. Останній раз Юрій Кирилович гос­тював у Охтирці в 1963 році. Тоді теж були зустрічі з учнями школи № 1, педучилища, з місцевими по­етами. Тоді ходив з ним до нашого художника П.І.Малахова, котрий здається, працював над картиною «Визволення Охтирки».

Як склалося творче життя на­шого талановитого земляка пода­лі? Це хочу дізнатись і я. Тому че­каю з Санкт-Петербургу відповідь на свій запит, направлений в і рудні 2010 року. В разі позитивного вирішення цього питання, поділюся й з тобою, шановний читачу!

Олександр ГАЛКІН

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg