Екзотичних тварин, котрим пощастило вижити після пожежі в екзотаріумі, днями передадуть до Харківського зоопарку - бо НГВУ "Охтирканафтогаз" не має наміру відбудовувати та в подальшому утримувати своє дітище? Щороку на початку літа у місцевому екзотаріумі, що заслужено вважався родзинкою не тільки нашого міста, а й усієї області, було людно, бо саме розпочиналися навчальні екскурсії для школярів. У цей час відвідувачами екзотаріуму були не тільки маленькі охтирчани, тут влаштовували пізнавальні екскурсії для дітлахів з усієї України. Але тепер усе це в минулому, бо після загадкової пожежі, що сталася наприкінці лютого, подальша доля охтирської "родзинки" - не менш загадкова. Подейкують, відновлювати екзотаріум ніхто не буде, натомість приміщення, де донедавна мешкали екзотичні представники тваринного світу, здадуть в оренду котромусь підприємцю. Відтак замість "родзинки" матимемо новий магазин або якийсь розважальний заклад, що приноситиме своєму власнику шалені прибутки. Усе це - лише чутки, бо офіційної інформації щодо подальшого майбутнього екзотаріуму досі немає. У НГВУ "Охтирканафтогаз" коментарів з цього приводу не дають. Але ж чутки, що вже кілька місяців сновигають містом, не з'являються на порожньому місці. Охтирчанка Олена полюбляє проводити вільний час зі своїм п'ятирічним сином Дмитриком на свіжому повітрі. Вони часто гуляють міськими вуличками, і щоразу Діма просить маму повести його в екзотаріум. А та змушена щоразу розчаровувати малого хлопчика, бо віднедавна двері екзотаріуму зачинені для відвідувачів. Схоже, назавжди. - Ми часто гуляємо з Дімою поблизу екзотаріуму. І що бачимо? Яскравої вивіски із зображенням екзотичних тварин немає, замість вікон - шматки фанери, жодних проявів життя... Два з половиною місяці минуло з моменту пожежі, а змін на краще - не видно. Невже цього часу замало, аби розпочати бодай якісь відновлювальні роботи? І, зрештою, чи розчиняться колись двері екзотаріуму для маленьких охтирчан, - запитує пані Олена. За неофіційною інформацією, днями тварин, що вижили після пожежі в екзотаріумі, передадуть до Харківського зоопарку. Виходить, Охтирка втратить екзотаріум назавжди. Після пожежі в екзотаріумі, яка, нагадаємо, сталася наприкінці лютого, загинули більшість птахів та комах, частина риб. Решту тварин вдалося врятувати. Згодом їх розмістили у підсобних приміщеннях, що дивом уціліли після пожежі. Подейкують, утримували "братів менших" у неналежних умовах, без застосування додаткового освітлення та обігрівачів, які заборонили використовувати з огляду на безпеку. Тварин не показували нікому, навіть журналістам регіональних ЗМІ, котрі цікавилися подальшою долею охтирської родзинки. За тими ж чутками, крокодил, що вижив після пожежі, "мешкав" у звичайнісінькій ванні, упродовж кількох місяців нічого не їв. Викликати апетит не допомагали навіть часті обливання гарячою водою. Пізніше рептилія померла. Кажуть, від переохолодження. Решта тварин ніби у задовільному стані, хоча будь-які наші спроби пересвідчитися у цьому не увінчалися успіхом. Відомо, що після пожежі вижили ящірки, утому числі ігуана, тигрові пітони, імператорський удав та королівська змія, кілька видів черепах, частина риб, окремі птахи. Охтирчан обурює байдуже ставлення керівництва НГВУ "Охтирканафтогаз", котрому належить екзотаріум, до місцевої родзинки. Городяни навіть звернулися з листом до нашої редакції, у якому просять з'ясувати подальшу долю установи, акцентуючи увагу на тому, що ось так просто, лише з причин збитковості об'єкту, відмовлятися від екзотаріуму не варто, бо він є єдиним у своєму роді закладом на території нашої країни. І замість того, аби пишатися цим, ми так легко даємо йому зникнути з мапи міста. Охтирчанин Микола Калачов до чуток з приводу майбутнього екзотаріуму ставиться неупереджено, мовляв, хіба можна вірити тому, що пишуть в інтернеті чи кажуть у маршрутках. Чоловік переконаний, що такий заклад, як екзотаріум, без дотацій просто не виживе, як і більшість звіринців по всій країні. У екзотаріумі Микола Олександрович Калачов працював з 1992 по 1995 рік - доглядав за акваріумами. Акваріумні рибки були його захопленням, тож улюбленій справі віддавався повністю, не шкодуючи власних сил. Микола Калачав згадує: - Спочатку екзотаріум містився у підвальних приміщеннях гуртожитку "Промзв'язку". Я вже не пам'ятаю точно, коли він розчинив двері для своїх відвідувачів. Здається, це було у 1989 році, хоча я можу помилятися. Ідея створити такий заклад належала колишньому військовому В'ячеславу Івановичу Буцаю, що тривалий час був директором екзотаріуму. Це він свого часу звернувся до Романа Костянтиновича Рапія, що тоді очолював нафтогазовидобувне управління, з проханням допомогти реалізувати такий задум. У ході перемовин їм вдалося порозумітися. Роман Костянтинович неабияк зацікавився цією ідею і, так би мовити, дав добро. Згодом сприяв поповненню колекції екзотичних тварин. На той час екзотаріум був таким собі ноу-хау, привертав неабияку увагу відвідувачів. Вже тоді охтирська "перлинка" могла похвалитися крокодилом, пітоном, кількома видами змій, широким різноманіттям акваріумних риб та екзотичних птахів, мавпою. У неї ще така кумедна кличка була - Батон. Згодом розпочалося будівництво багатоповерхівки на Петровського, перший поверх якої проектувався під екзотаріум. Приміщення були настільки вдало продумані Вячеславом Буцаєм. В експлуатацію кімнати здавалися поступово - спочатку один зал, потім інший. Варто наголосити й на тому, що наш екзотаріум підримував тісні зв'язки не тільки з найбільшими звіринцями нашої країни, а й із закордонними зоопарками. У той час наприкінці навчального року на екскурсії до нашого екзотаріуму приїздили діти не тільки з різних міст нашої, а й із сусідніх областей. Однак згодом, коли кардинально змінилося керівництво НГВУ, фінансування установи поступово зменшувалося. Як наслідок, маємо те, що маємо. Зрештою, до цього йшло. Микола Калачов не впевнений, що у майбутньому екзотаріум зможе розчинити двері перед відвідувачами. "Якщо розмірковувати логічно, то за два з половиною місяці, що минули з моменту пожежі, маючи бажання, можна було б щось зробити, але... Зрозуміло, що об'єкт збитковий, потребує постійних дотацій, відтак для своїх власників, як ярмо. Прикро, що ті, у кого є можливість відновити нашу "перлинку", не хочуть вкладати у це кошти, розуміючи, що надприбутків установа не даватиме. А як же тоді виховувати у підростаючого покоління любов до навколишнього світу, братів наших менших, чим заповнювати душевну порожнечу дитячих душ, - розмірковує Микола Калачов Ігор Івахненко |
�����������
ахтырчанам экзотариум НЕ НУЖЕН (кроме небольшой кучки энтузиастов), за 2010г выручка от посетителей составила аж