Депутати захотіли розібратися, звідки витікає недобра слава озера Ігнатенкового

Чим смердить з озера Ігнатен­кового? З цим непростим питан­ням намагалися розібратися де­путати Охтирської міської ради, зібравшись на спільне засідання двох комісій - з питань містобу­дування, регулювання земельних відносин та охорони навколиш­нього середовища і з питань ко­мунальної власності та житлово-комунального господарства.

На зібрання, а відбувалося воно 29 березня в залі засідань Охтир­ської міської ради, депутати запросили керівників підприємств, причетних до обслуговування та використання очисних споруд, що каскадно з’єднані з озером Ігнатенковим - джерелом смо­роду та інших екологічних нега­раздів для місцевих мешканців. Були тут керівники сиркомбінату, м'ясокомбінату, представники підрозділів районної та міської влади.

Нагадаємо, що останнім про проблему забруднення озера Іг­натенкового нагадав депутат Володимир ЧЕРНОВ на шостій сесії Охтирської міської ради 24 берез­ня. Отже депутати відреагували досить оперативно, розпочавши обговорення вже через кілька днів. Але поспішивши зібратися, не встигли ретельно підготува­тися. У всякому разі, дієвої резолюції за наслідками засідання не прийняли.

Однозначним є розуміння на­явності проблеми і відчуття необ­хідності її вирішувати. А от як саме? Шляхи виходу з екологічної біди учасники дискусії бачать по-різному: від продовження роботи у напрямку, початому попере­дньою владою (за часів головуван­ня Ірини Демченко на проект реконструкції очисних споруд було витрачено 110 тисяч гривень) до пошуків спеціальних бактерій, які з'їдять мул, котрий залягає на дні Ігнатенкового озера і не дає йому жити.

Керівник ДП «Водоочистка» Олексій ШЕЙКО (саме це підпри­ємство експлуатує міські очисні споруди) виступаючи перед депу­татами казав наступне:

- Очисні споруди спроектовані у 1967 році. Яке життя було в ті часи, які у людей були можливос­ті? Граничнодопустимі норми ви­кидів проектувалися на 5-10 років наперед. Ніхто тоді не думав, що буде Гала чи Доместос, ніхто не думав, що зупиниться виробни­цтво, наявні очисні не призначені для таких концентрованих стоків, якими вони є тепер. Люди економ­лять воду, більше користуються хімією...

...Ми маємо проект, який на­правлено проектувальнику із зау­важеннями на доопрацювання. За нього сплачено 110 тисяч гривень бюджетних коштів, але потрібно ще 55 тисяч, аби проектувальник додатково заклав у проект мож­ливість знезаражувати сирий оса­док, наслідком чого буде матеріал, який можна висипати на газони.

Що стосується самого озера - немає іншого способу його очист­ки, окрім фізичного. Зараз там накопичено 0,5-0,7 м мулу при 2 м глибини.

Олексій Семенович Шейко ви­словив незгоду з тим, що «ніхто нічого не робить», наголосивши, що на підприємстві вивчають досвід інших міст. Наприклад у Львові використовують міні зем­снаряд «Гномик», вартість якого 25 тисяч доларів включно з на­вчанням персоналу. Його, за умо­ви придбання, можна було би за­стосувати і на річці Охтирці, і на озері Зеленому.

А зараз ми, за словами О.С.Шейка, «сидячи у Запорожці, хочемо почуватися, як у Мерседесі». Підсумовуючи сказане, дирек­тор ДП «Водоочистка» зауважив, що підприємство може розробити інвестиційний проект, закласти до тарифу інвестиційну складову і таким чином накопичувати кошти для модернізації потужностей. Що й було запропоновано новим очільникам міста, але відповіді, - каже О.Шейко, - підприємство на­разі не отримало.

Присутній на зборах заступник міського голови Григорій ЮРКО, рішучої підтримки словам Шейка не виказував. З його слів виходи­ло, що це тільки на проект треба 55 тисяч, а на його реалізацію - 2 мільйони.

«В бюджеті грошей немає і не буде», - каже депутат Ігор АЛЄКСЕЄВ і розповідає про існування бактерій, здатних зменшити твер­дий осадок у три рази. (Ніби бак­терії хтось надасть безкоштовно).

«Озеро треба чистити, - напо­лягає депутат і головний лікар СЕС Петро ЗБАРАЖСЬКИЙ, - бо то озеро, а не помийна яма. А яму або засипають, або чистять».

По ходу з'ясувалося, що се­ред депутатів і фахівців немає чіткого уявлення, що собою яв­ляє озеро Ігнатенкове і який його статус? Одні казали - то технічне водоймище, буферна зона після очисних, «каскад озер - система доочистки» і його роль і місце ви­значено в проекті очисних споруд, інші припускали, що озеро вхо­дить до реєстру водойм України і без рішення Верховної Ради на ньому нічого не можна робити.

Пролити світло на це питан­ня доручили Г.М.Юрку, надавши йому на збір інформації 10 днів.

Як резюме всьому, що відбува­лося, можна навести слова голов­ного архітектора міста Костянтина ЮР'ЄВА: «Озеро знаходиться в межах міста. Проблеми очисних і озера - це дві проблеми. Очисним нікуди здійснювати викиди. Озеро переповнене. Потрібно залучати спеціалістів і вирішувати питання в комплексі».

Біда тільки в тому, що без гро­шей нічого вирішити неможливо. А якщо вони і є, то дуже швидко витрачаються. До прикладу, усі так звані екологічні гривні, котрі місто Охтирка отримує від підприємств, розташованих на його території, складають 70 тисяч гри­вень на рік і вони вже розподілені. За 50 тисяч викопають на сміттєз­валищі «яму Беккера», простіше, скотомогильник - місце захоро­нення мертвих тварин.

... Отже, крапки в історії про озеро не поставлено. Депутати обіцяли зібратися ще.

Анна ПРОТАСОВА