Влітку 2008 року Світлана Бєлік гостювала у сестри, що мешкає у російській столиці. Якось, прогулюю­чись Арбатом, охтирська майстриня звернула увагу на інтер'єрних ляльок з фарфоровими обличчями у національних костюмах і, як людина, що має до цього безпосереднє відношення, зрозуміла, що в Україні таких - немає. Повернувшись додо­му, Світлана Бєлік твердо вирішила і собі започаткувати таке вироб­ництво. От тільки з чого почати - не знала.

Згодом її запросили до участі у регіональ­ному етапі Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) "100 кращих товарів України". Тоді вона стала ла­уреатом. А восени минулого року, на цьому ж кон­курсі, здобула перемогу у номінації "Вироби на­родних художніх промислів". Участь у цих конкур­сах дозволила пані Світлані піднятися й у власно­му виробництві, оскільки на регіональному рівні сувенірну продукцію представляла не лише вона. З метою покращення якості оздоблення вишива­нок Світлана Анатоліївна запросила до своєї твор­чої майстерні спеціаліста із Києва, яка упродовж кількох тижнів навчала охтирських майстрів різним-технікам художнього вишивання. Тут, певно доцільно згадати, що колись у нашому місті була фабрика художньої вишивки, вироби місцевих майстрів славилися не тільки в Охтирці, а й далеко за її межами. І сьогодні давні традиції не забуті, вони відроджуються завдяки таким талановитим людям, як Світлана Бєлік.

У вересні минулого року, на регіональній вис­тавці "100 кращих товарів Сумщини", виробами охтирської майстрині зацікавився очільник об­ласті Юрій Чмирь. Тоді ж пані Світлана познайомилася й з депутатом Сумської обласної ради, дирек­тором TOB "Горобина" Володимиром Олексійови­чем Демурою, якому розповіла про своє бажання створювати інтер'єрні ляльки з фарфоровими об­личчями. Адже утому, щоб виготовляти чи не най­кращі в Україні сувеніри, погодьтеся, є резон. Більше того, є бажання та реальні можливості це робити. Втім, одній людині не під силу таке вироб­ництво. Відтак потрібна відповідна програма, значні капіталовкладення і, зрештою, підтримка з боку влади. А справа дійсно того варта.

Днями Світлана Анатоліївна зателефонувала мені на мобільний і запросила до своєї майстерні - оцінити пробний варіант інтер'єрних ляльок, ви­готовлених спільно з Сумським фарфоровим заводом. Побаченим, зізнаюся, був вражений. Князь і княжна в досконало відтвореному за ескізами одягу того часу були неперевершеними. Тоді, а це 9-11 століття, одяг для вельмож виготовляли вруч­ну. Техніка ескізів на його елементах - витончена і надзвичайно складна, що свідчить про неабияку майстерність наших давніх предків.

- На виготовлення костюмів для цих ляльок нам знадобилося майже півроку, - зізнається Світлана Бєлік. - Повторити історичні костюми того часу до найменших дрібниць - надзвичайно складно. Більше того, в Україні подібним ніхто не зай­мається. Для виготовлення великокняжного одягу періоду Київської Русі ми створили спеціальну комп'ютерну програму, ввели в неї ескізи. І навіть за допомогою новітньої техніки нам було складно повторити ті малюнки, які колись виготовлялись людьми вручну. Якби сьогодні ми створювали ці костюми таким же способом, на це пішли б роки.

Тканини для одягу підбирали у спеціалізованих ма­газинах Сум та Харкова, бо в Охтирці нічого подібного - не знайти. Там же купували й прикраси та інше оздоблення. І ось - результат перед вами...

Як бачимо, слова обласного депутата Володи­мира Демури, який півроку тому пообіцяв Світлані Бєлік свою підтримку у її прагненні створювати інтер'єрні ляльки з фарфоровими обличчями, не виявилися порожніми обіцянками. І хоча після регіональної виставки вони більше не зустрічали­ся особисто, підтримували зв'язок телефоном. Ро­ботою у цьому напрямку неодноразово цікавився й пан губернатор...

- Упродовж місяця Женя, художниця Сумського фарфорового заводу, працювала над створенням облич для князя І княжни, - продовжує Світлана Бєлік. - Можу без перебільшення сказати, що їй це вдалося, хіба не так? Залишилося налагодити виробництво таких сувенірів, що, ясна річ, потребує чималих зусиль. Як з нашого боку, так І з боку вла­ди. У нас є дійсно талановиті майстри, є велике ба­жання працювати в цьому напрямку, але без підтримки влади, відповідної програми та фінансування справа так і не зрушить з місця. Ви ж самі розумієте, що рентабельне виробництво - це, най­перше, технологічне обладнання і ідеї. З останніми - жодних проблем. А обладнання - річ дорога... У міськрайонному центрі зайнятості діє програма по перенавчанню безробітних. У нас є майстерня, промислове обладнання. Є унікальні розробки, які так і не можуть втілитися у життя - через брак коштів. Але якщо у збереження національних куль­турних традицій не інвестувати - що тоді збереже­мо для нащадків?

2012 року на кращих спортивних аренах нашої країни проходитимуть матчі чемпіонату Європи з футболу. Відтак очікується небувалий наплив іно­земних туристів, яким, певна річ, закортить придбати на згадку про Україну щось ексклюзивне.

Світлана Белік переконана, що якщо до Євро 2012 інтер'єрні ляльки з фарфоровими обличчя­ми з'являться на полицях у Києві, Харкові, До­нецьку та Львові, то неодмінно сподобаються по­купцям. І Сумщина від того тільки виграє. Якщо, звісно, вдасться вчасно налагодити виробництво цих сувенірів...

Ігор Івахненко