Очолила команду досвідчений керівник Надія Василенко

8 вихованців туристських гурт­ків Охтирського міського центру дитячої та юнацької творчості з 28 грудня 2010 року по 5 січня 2011 року взяли участь у Молодіжних відкритих зимових змаганнях з альпінізму у Карпатах.

Після прибуття та облаштування у таборі учасники зимової альпініади 30 грудня здійснили з метою акліматизації вихід у гори за марш­рутом: туристська база «Заросляк» - озеро Несамовите. В цей день було хмарно, термометр показу­вав 5 градусів морозу. Вийшовши на долину хребтів Кізли Великої і Кізли Малої, діти змогли насоло­дитися чудовою панорамою Кар­патських гір. Та на жаль, світовий день короткий, і мандрівники зму­шені були повертатися до табору. Наступного дня зробили радіаль­ний вихід на вершину гори Пожежевська на висоту 1800 м. Погодні умови сприяли сходженню.

При підйомі на гору ліворуч ба­чили Говерлу, праворуч - гора Гомул. Чим вище піднімалися діти, тим більше падала видимість, згодом, взагалі, потрапили, у хма­ру. Підйом був крутий, особливо заважала «альпійка» - альпійська сосна, що стелеться по землі. Пе­речіпаючись, часто падали у сніг, провалюючись по пояс.

На вершині гори Пожежевської відчули несамовитий вітер і поспі­шили повернутися. Тим більше, що це був останній день року і по­трібно було встигнути підготувати­ся до святкувань.

Цілу ніч лютувала хуртовина, не закінчився снігопад і вдень 1 січня, тому вийти з табору не вдалося. Охтирчани грали в нарди, шахи, під гітару співали пісні. Та за від­починком не забули готуватися до підйому на Говерлу, ремонтували бахіли та рукавиці.

2 січня о 7 годині група вируши­ла на штурм найвищої гірської вер­шини України. Погода була ніби на замовлення. Після турбази «Заросляк» рухалися по лівому плечі Говерли. Уже на початку маршруту витратили багато сил, у льодовій корі злежаного снігу прийшлося вирубувати східці.

Після 5 годин іспиту на витри­валість о 12 годині юні охтирча­ни піднялися на найвищу точку України. Штормовий вітер збивав з ніг, видимість дуже погана через низьку хмарність. За стелою, що встановлена на вершині, зустріли сумську групу. Після 8 радісних хвилин перебування на найвищій точці Говерли, група вирушила на спуск. Маршрут проліг по хребту у напрямку гори Чорногора, яку у народі звуть Піп Іван до гори Брескул, а далі до Пожежевської. Спуск зайняв дві з половиною го­дини.

Третього січня планували ката­тися на лижах, ліпити сніговиків. Але стояла така чудова погода, що частина групи забажала пройти по Чорногорському хребту. Маршрут проліг через гору Пожежевську, вершини Данциг, Туркул і Шпіци (скельні зубці), озеро Несамови­те, долину до турбази «Заросляк». Така прогулянка зайняла цілий день. Ті, хто залишився у таборі, разом з випускницею Василенко Н.С. Дацько Іриною побували біля водоспаду, що затиснутий Говер­лою і горою Брескул.

О 21 годині замовленим транс­портом добралися до селища Борохти, де пересіли на потяг до Львова. З ранку до 17 години 4 січня мали час відвідати храми давнього міста, прогулятися його неповторними вулицями.

Переповнені враженнями, втомлені, але щасливі, вихованці міського центру дитячої та юнацької творчості повернулися у рідну Охтирку.

Марія ПОЛІЩУК, методист туристсько-краєзнавчого напрямку