Розташована культова споруда на восьмій сотні на вул. Менжинського (в Охтирці досі існує поділ міста на сотні, який склався в середині 17 ст. - з часів слобідського козацького полку). Після жовтневої революції храм був постійно діючим і не закривався.

Церква названа на честь жінок-мироносиць, сестер Марії та Марфи і Марії Магдалини, які, за біблейськими текстами, прийшли до печери, в якій покоїлось тіло розіп'ятого Христа, щоб змастити його ароматними маслами, але Ісус воскрес, і його вже в печері не було. Ці жінки раніше учнів Христа стали сповіщагл всіх про його воскресіння. Третя неділя після Паски присвячується пам'яті жінок, які носили миро, які пішли за Христом в його земному житті і не залишили його після смерті.

Церква і дзвіниця, яка стоїть окремо, складають архітектурний ансамбль, для якого характерна класична частина і логіка форм.

Церква в плані представляє собою рівнобічний хрест, в основі якого лежить кубічний об'єм. У верхній половині прямокутних виступів гілок хреста є великі півциркульні віконні пройми, що переходять у горизонтальний руст, який накриває з верху до низу кожну сторону хреста. З центру піднімається низький, широкий, гладенький барабан з 8 арочними, рідко поставленими вікнами і низьким конічним куполом, що закінчується мініатюрною кулеподібною голівкою. Діаметр купола майже 8-метрів, висота - 14 метрів. В західній частині церкви розташовані хори. У храмі панікадило художнього лиття і двохярусний іконостас з позолоченими Царськими вратами. На стінах церкви - олійний живопис, де зображені євангелісти, між вікнами - зображення апостолів. З заходу до церкви прибудована невелика цегляна низька паперть.

Дзвіниця, що стоїть окремо, має нетрадиційне рішення і являє собою квадратну в плані споруду зі сторонами в 4 метри і висотою майже 10 метрів. Конструктивну основу складають кутові пілони з гладкими стінами між ними. На пілони опирається широка карнизна частина, яка вирішується простими горизонтальними тягами з шатровим дахом, що завершується кулею. Два пілони декоровані рельєфними фільонками і колами, виконаними із штукатурки. Стіни між пілонами не сягають карнизної частини, в результаті чого верх дзвіниці між пілонами відкритий, наскрізний.

Жон-Мироносицька церква має досить незвичний символ над входом. Тут зображене «всевидюще око» Господа.

■ Марія ПОЛІЩУК, методист туристсько-краєзнавчого напрямку ОМЦДЮТ