Іван Багряний (справжнє прізвище Іван Павлович Лозов'ягін) народився 2 жовтня 1906 року в місті Охтирка, що на Сумщині. Деякий час батьківщиною письменника вважали село Куземин, але, як було доведено його біографом Олександром Шугаеєм, така думка є хибною...

Після закінчення церковно-приходської і вищої початкової шкіл 1920 року вступає до технічної школи слюсарного ремесла, потім - до Краснопільської школи художньо-кеарамічного профілю. Далі було навчання у Київському художньому інституті, робота офорлювачем сцени у театрі. Друкуватися Багряний почав 1926 року в журналі "Глобус". Стає членом літературного об'єднання "Марс" ("Майстерня революційного слова"), яке пізніше піддано нищівній критиці з боку офіційної радянської критики, а його членів Плужника, Осьмачку, Фальківського, Івченка, Косинку, Підмогильного, Савченка, Качуру було всіляко переслідувано.

У 20-х роках видає низку поетичних творів: збірку віршів "До меж заказаних", поеми "Монголія", "Аве Марія", написано п'єсу "Бузок" про графоманів. У 1930 році побачив світ роман у віршах "Скелька", за який в тогочасному журналі "Критика" навзано "співцем куркульської ідеології"... Як згадував письменник у своїх спогадах: "У 1932 році був заарештований за політичний (самостійницький українських) ухил в літературі й політиці й ув'язнений у внутрішній тюрмі ГПУ, де пробув 11 місяців у камері самотнього ув'язнення, а потім був засуджений на 5 років концтаборів. Присуд відбував у таборах так званого БАМЛАГу. Терміну не добув, у 1937 році втік. Був повторно заарештований на початку 1938 року й сидів у Харківській в'язниці УГБ-НКВД на Холодній горі..."

У роки війни Іван Багряний опиняється під німецькою окупацією. Одразу іде в українське підпілля, працює в референтурі пропаганди, пише пісні на патріотичні теми, статті різноманітного характеру, малює карикатуру і плакати агтаційног призначення. Одночасно Іван Багряний бере участь у створенні Української Головної Визвольної Ради (УГВР), у розробці її програмових документів. Водночас, Іван Багряний не полишає літературу працю.

1944 року він пише один із найталановитіших творів - "Звіролови", а згодом - "Тигролови"... Івана Павловича Багряного - талановитого українського письменника і активного громадсько-політичного діяча, удостоєно Державної премії України імені Тараса Шевченка 1992 року.