Пишу про це з болем у душі, побачивши жахливу картину, створену руками руйнівника. В мікрорайоні "Дачний" побудовано пам'ятний знак на честь авіаторів. Цей знак установлений на спеціально спорудженому пагорбі, зробленому руками ветеранів Охтирського авіаційного полку.

Це священне місце огороджено металевим ланцюгом, який кріпиться на красивих цементних стовбчиках, виготовлених також руками місцевих авіаторів. Територія, на якій установлено пам'ятний знак, засаджена молодими декоративними деревцями. Влітку це місце можна назвати райським куточком.

Цілком символічно, що на цій території розміщено і дитячий майданчик. При проведенні урочистих заходів діти бачать все і чують. Кращого нічого придумати не можна, щоб отак наочно виховувати у дітей патріотичні почуття.

Але, що я побачив днями на цьому місці? Понад два десятки молодих дерев не просто поламані, а понівечені. Огорожа навколо пам'ятного знака зруйнована, стовбчики позламувані. Гіршого гріха не придумати. І я звинувачую не дітей, вони ще не усвідомлюють, що роблять, винні батьки, що не навчають дітей добру.

Шановні батьки, по-дружньому нагадую вам, що ваших дітей Бог обов'язково покарає і покарає так, що ви все своє життя будете мучитись, дивлячись на своїх нещасних чад. Не сприйміть мої дружні поради за якісь забобони.

Наведу лише один приклад, який бачив на власні очі. Одна сім'я мала лише одного сина, але за ним особливо не доглядала, йому дозволялось усе. Цей хлопець міг у сусіда зламати молоду яблуньку, обмалювати комусь хату тощо. А потім додумався понівечити на кладовищі чиюсь могилу.

Пройшов певний час і хлопець тяжко захворів. Його лікували в своїй лікарні, в обласній і навіть возили до Києва. На короткий час ніби одужає, але потім хвороба повертається і батьки вже не можуть дати собі ради - що далі робити? Хлопець уже закінчує 10 клас, але скласти екзамени йому не вдалось, поклали в лікарню.

Тоді хтось порадив батькам цього хлопця, сходити на кладовище до тої могили, яку він ще в дитинстві понівечів, стати навколішки біля цієї могили і попросити у Бога прощення. А батькам порадили сходити до рідних покійника і попросити дозволу поставити на могилі новий пам'ятник. Коли все це зробили, то через кілька місяців цей хлопець, ніби вдруге народився, зникла хвороба, він пішов у вечірню школу, закінчив середню освіту, вступив до вищого навчального закладу. Зараз уже має свою сім'ю.

Шановні батьки, якщо ваш синок зламав деревце в парку, поведіть його туди, хай попросить прощення у Бога, а на місці зламаного деревця посадить нове, це убереже його від гріха.

Олександр Новаченко