Невпинно наближається Новий рік. І перед кожним з нас постає питання: що подарувати одне одному, чим прикрасити ялинку? Більшість вдається до сувенірів і новорічних прикрас, якими повняться базарні ятки. Але ж можна створити ексклюзивну красу, прикрасивши ялинку hand make речами! Якщо раніше таке тільки по телебаченню показували, як щось незвичайне, то тепер гідний приклад наслідування є і у нас, в Охтирці.

Кравченко Тетяна Василівна та її вихованці з дитячого садочка «Калинка» щороку прикрашають новорічне дерево іграшками, зробленими з паперу та соломки власноруч. Цікаво?

«Коли дитячий садок «Калинка» тільки відкривали, ми займалися макраме. Треба ж було прикрашати новобудову! Виготовляли вази й інші прикраси...А потім нам почали передавати з меблевого виробництва шпон, з якого ми також разом із дітьми майстрували саморобки. Згодом я побувала на виставці, де діти експонували свої вироби з соломки. Це мене так захопило, так сподобалося! Я відвідувала курси в Сумах, вчилася у майстрів. А потім знайшла книжку «Сделай сам» за 1964 рік, таким чином отримавши чудовий наочний посібник.

Найголовніше в роботі з соломкою, це правильно її підготувати. Замочити у воді хвилин на 20, дати їй трішки просохнути. Але працювати з нею треба поки вона вогка, бо інакше - зламається. Для початку можна плести звичайну косичку з трьох соломин, а потім переходити до більш складного плетіння. Коли косичка готова, з неї роблять усілякі вироби, надаючи їм потрібної форми. А все творіння потім зшивається нитками... Насправді, все дуже просто, але для того, щоб зробити цю красу, треба бути посидючою людиною, мати витримку.

Найчастіше, ми з дітьми готуємо заготовки. Плетемо декілька метрів цієї косички, скручуємо, а потім, як щось надумаємо, те й майструємо. Дітям такі заняття дуже подобаються. Загалом, їм усе подобається, що вони роблять своїми руками. Ми навіть декорації до п'єс і постанов самостійно виготовляємо! Іграшки, вази, картинки, серветки, корзинки, ляльки, капелюшки і ще багато-бага- то чого... Самі готуємо виставки, подарунки до свят, прикрашаємо зали. Маємо виставковий куточок тільки з солом'яними виробами, ведемо фотоальбоми дитячих мистецьких робіт. А зараз готуємося прикрашати новорічну ялинку. Виготовляємо маленькі прикраси - із соломи, паперу, - щоб зробити нашу ялинку красивою й оригінальною.

...Я пам'ятаю в дитинстві, коли бабуся готувала, вона завжди відщипувала мені шматочок тіста, щоб я з нього щось робила. Разом ми ліпили птахів, квіти, усіляку красу, яку потім можна смакувати. А тепер я цьому вчу своїх дітей у дитсадку. Я дуже люблю дітей, і хочу навчити їх всьому, що вмію сама.

У моїй уяві постають картини того, що має вийти з цієї соломки... Коли починаю працювати, то мені швидше хочеться побачити результат, у такі хвилини мене краще ие чіпати, я працюю. І діти також роблять усе швиденько, аби потримати в руках уже готову красу, зроблену особисто.

Від такого хобі радіють не тільки діти. Батькам теж приємно дивитися, що їхня дитина при справі, що в неї виходить щось пугнє, головне - що вона отримує задоволення від своєї праці. У дітей є стимул - їхні творіння будуть на виду у всього садка, їх хвалитимуть дорослі і батьки, а для них це дуже важливо. Навіть потім, коли виростають і приводять до нас або молодших сестер, або дітей, згадують наші заняття. Інколи навіть не можуть згадати як мене звуть. Але те, що вони займалися тут такою цікавою справою, пам'ятають. Один хлопчик спитав: «А де ота вихователька, що завжди щось в'язала, чимось зайнята була? Трудяга наша...» Звичайно, усі прагнуть забрати якусь іграшку або прикрасу, зроблену самостійно, додому. Але ми запевняємо дітей, їдо ця річ завжди знайде місце на виставці, ії побачить більше людей, ніж Вдома.

А одного разу, коли лаш вихованець поїхав улітку до моря, і угледів там пожовклу траву, сказав мамі: «Давай нарвемо, бо нашій Тетяні Василівні таке дуже потрібно». Приємно, що про тебе не забувають.

...Розумієте, як казав В. Сухомлинський, талант у дітей на кінчиках пальців. І чим більше майстерності, тим дитина талановитіша. Зробити прекрасні вироби можуть усі, головне - захотіти того...»

■ Розмову вела Юлія РЯБУХІНА, Лідер