Варвара Дмитрівна Ємець народилася в Охтирці у простій трудовій родині, її мама померла рано, а тому дитинство видалося для дівчинки не надто легким. На її життя припали буревії революцій, лихоліття воєн та жахи голодомору, але попри все це Варварі Дмитрівні вдалося дочекатися нинішнього сьогодення.
Все життя Варвара Дмитрівна жила у рідному місті. У роки Великої Вітчизняної війни працювала робітницею в колгоспі "Червона Зоря", після війни займалася домашнім господарством та вихованням дітей. Двічі вдова: перший чоловік, від якого мала трьох синів, не повернувся з війни, тяжкі воєнні роки забрали і одного з синів. Після війни наша героїня одружилася вдруге, але так склалося, що у 1986 році чоловік помер. На даний час Варвара Дмитрівна проживає з найменшим сином Миколою Федоровичем, внучкою Людмилою та правнучкою Танею, а всього має 7 онуків, 10 правнуків та 2 праправнуків.
У день 100-го Дня народження ювілярку вшанували представники місцевої влади, а саме: заступник, міського голови Ю.В. Гопко, який вручив Варварі Дмитрівні вітання від Президента України В. Ющенка, голова міської ветеранської організації В.І. Троценко та начальник управління праці і соціального захисту населення К.0. Сідельник. Від імені місцевої влади, міського голови та міської організації ветеранів ювілярці вручили квіти і вітальну листівку, теплу ковдру та солодощі, побажали здоров'я, довголіття, душевного тепла та родинного затишку.
Наше життя влаштоване так, що людина не в силах зупинити плин часу, з миттєвостей якого набігають дні, місяці, роки, котрі потім утворюють тихоплинну життєву ріку. Нехай же чистим джерелом ще довго-довго течуть роки життя нашої шановної ювілярки, а її долю супроводжує здоров'я, сімейний затишок, щастя у турботливій родині, достаток та благополуччя, душевний спокій і Боже благословення.
Розділи 
