Нажаль не кожного дня в нашому житті відбуваються події, що вносять у буденність осяйні барви світла і чистоти. Саме така подія сталася в квітні 2008 року і поклала початок дружбі і творчій співпраці між працівниками районного відділу культури і туризму і нашим земляком, членом національної спілки художників та майстрів народного мистецтва, людиною цікавою та багатою на добро, Михайлом Петровичем УГРІМОВИМ. Тож дозвольте ближче познайомити і вас, шановні читачі з паном Михайлом.

Михайло Петрович народився в селі Олешня Охтирського району у 1927 році. Рано лишився батьків. Деякий час перебував в Охтирському дитячому містечку, та згодом дітей розіслали у свої села, де вони знаходилися на утриманні сільської ради. Виховували Михайла три тітки. Згадка про цих чудових жінок і досі зігріває серце Михайла Петровича. Війна розфарбувала у кольори страху та смутку дитинство хлопчика, та все ж не зламала його сильного духу, недарма ж він нащадок козаків, то як міг приймав участь у боротьбі проти, ворога. Спогади і почуггя тих років відображені у художніх полотнах, що зараз експонуються у музеї партизанської Слави в м. Києві.

У серпні 43-го Михайло вступає в добровільний полк особливого призначення по охороні тилу. З цього часу почалася військова служба Михайла Петровича. Фронтові дороги юного солдата пролягли Україною, Прибалтикою, Прусією. Потім були Монголія, Китай, Північна Корея, прикордонна служба на заставах від Північного кордону до Східного, виконання інтернаціональної місії на півдні Африки.

Багатство природи, розмаїття світової краси, яку довелося побачити Михайлу Петровичу під час служби у збройних силах, не залишили байдужою душу військового.

Без натхнення, на думку вчених і психологів, людина не може належним чином виконувати роботу, якою б вона не була. Натхнення - як рушійна сила спонукає нас на творення талановитих, а часом - геніальних побіг. Чомусь упевнена, що таким натхненням для багатьох з нас слугують неповторні краєвиди і враження.

На думку багатьох, хто добре знає Михайла Петровича, головним є те, що де б не бував він, як далеко не мандрував від рідного порогу, завжди відчував серцем подих рідної землі, дотик Охтирського ласкавого сонця. На кожному полотні проглядають знайомі силуети ставків і доріжок у рідній Олешні, Ворсклянською ночі навіть серед африканського сафарі бринить українська мелодія.

За роки мистецької роботи Михайла Петровича відбулося 36 персональних виставки. Його роботи посідають гідне місце у мистецьких колекціях Києва, Москви, Кишинева, Сум і навідь Парижу. Тепер частинка душі Михайла Петровича перебуватиме і з нами - художник подарував районному будинку культури, Олешнянській ЗОШ, сільському будинку культури свої полотна.

Творчість - це свято духу, кожен, хто приніс на це свято свою часточку - той долучився до безперервного процесу - творення прекрасного. Незважаючи на поважний вік, Михайло Петрович щедро ділиться яскравими барвами своєї душі зі своїми земляками. В кожен візит земляка на Охтирщину в районному будинку культури відбуваються зустрічі Михайла Петровича зі школярами. Цікаві розповіді Михайла Петровича про бойовий шлях, про службу в далеких країнах викликають щирий інтерес слухачив. Завітайте і ви, шановні читачі, до районного будинку культури і познайомившись з роботами М.П. Угрімова, наповніть свої будні світлом і безпосередністю сприйняття світу.

Хочеться з вдячністю побажати нашому землякові міцного здоров'я і довголіття. Нехай дар, яким Вас нагородив Всевишній, принесе у наш світ веселкові барви добра, чистоти і любові. Здоров'я, всіляких гараздів Вам та Вашим близьким зичимо всі ми. І звичайно натхнення Вам до творчості, натхнення до життя.

■ Тетина БАРЧЕНКО, провідний методист відділу культури і туризму райдержадміністрації.