Побувати в міжнародному дитячому центрі «Артек» - мрія багатьох дітей не одного покоління. Але втілити її в життя може не кожен, бо туди потрапляють або за особливі досягнення, або - за великі гроші. Команді з десяти учнів школи №3 «Наши люди» це вдалося. Про те, як вони це зробили, читайте далі...

11 вересня в Артеці завершився ХХХІІІ Всеукраїнський зліт юних інспекторів дорожнього РУХУ (ЮІД). Щоб потрапити на ці змагання, команді школи №3 довелося здорово попрацювати. Спочатку вони отримали перемогу в міському етапі конкурсу, далі - захищали честь Охтирки в Сумах на обласному етапі. За те, що з 27 команд «Наши люди» стала найкращою і здобула найбільшу кількість балів, команда отримала нагороду - путівку до табору на Всеукраїнський етап конкурсу.

Як стверджує Крига Світлана Іванівна, завуч школи №3 з позакласиої роботи, команда цим складом працює вже давно, усі учасники амбіційні, вольові й спрямовані на перемогу,

лідери по нагурі. Ось вони, наші юні інспектори: Масло Артур, Голод Вова, Корнієико Оля, Марченко Аня, Сікну Маша, Дараган Наташа, Сопитько Даша, Шманько Мирослава, Сергієчко Катя і Подоляка Катя. Усі вони отримали море позитивних емоцій, тому наперебой розповідали мені про свою пригоду.

З 4 по 11 вересня проходив сам конкурс. У перші дні школярі були трохи розгублені і незадоволені, бо оселили їх не як обіцяли в «супер янтарний» з номерами люкс, а в звичайний загін разом із командою Києва. По першості їм і сусіди не сподобалися, і «Артек» здавався таким самим, як табір «Космос». Але йшли дні, люди спілкув; лися одне з одним, знаходили спільну мову. Вже скоро наша команда потоваришувала не лише з київськими учнями, а й харківськими, волинськими і дніпропетровськими. «Наши люди» не одержали перемогу, поступившись команді «Сигнал» із Запоріжжя. Але наша охтирська команда стала кращою у велоестафеті, в марафоні «Ерудит», отримала дипломи «За активну участь у жиїті табору», «Найпрофесійніша танцювальна команда», перші місця в стрибках у довжину і командному футболі. Лише одна велика неприємність спіткала команду протягом зміни. У перший же день одна з учасниць, Маша Сікун, порізала ногу, купаючисьув морі й наступивши на розбиту пляшку. Поріз виявився дуже сильним, тому довелося накласти декілька швів і Маша більше не могла брати участі в спортивних конкурсах...

По закінченню конкурсу, команда мала десять днів, щоб відпочити за милу душу. І тут почалося: поїздки в дельфінарій, зоопарк, аквапарк, воєнно-морський музей, Алушту, Гурзуф, Аюдаг, відвідування тисячі творчих кружків, малювання газет і плакатів, конкурси і концерти. Вони усюди брали участь. Не сиділи на місці. Ох-тирчан навіть посвятили в справжніх артековців! А на додаток, вони весело танцювали під музику Віктора Павліка, який відвідав табір одного з вечорів.

І хай наша команда не отримала перемогу на всеукраїнському рівні, все одно - потрапити на цей етап конкурсу це вже велика перемога. Показати себе, завести багато цікавих знайомств, відірватися на повну катушку й з честю додати «Тепер я артековець!» - це море позитиву та добрих і світлих спогадів. «Наши люди» - це перемога і гордість Охтирщини.

■ Юлія РЯБУХІНА