15 лютого ми відзначили річницю з дня виводу радянських військ із Афганістану. 20 років тому закінчилася війна, якій судилося називатися в історії несправедливою. Важке відчуття того, що держава свідомо відправила під кулі своїх синів, не залишає нас. 3360 воїнів, що не повернулися з Афганістану, - громадяни України, з них 122 - уродженці Сумщини, 13 - наші земляки. Невільно з душі виривається крик "Ох, війна, що ж ти підла накоїла?".
Але що було - те було. І від факту, яким би неприємним він не був, нікуди не подінешся. Афганська трагедія довго - доки будуть живі самі учасники тієї "помилкової" війни, їхні діти і онуки - боляче відлунюватиме в серцях і душах мільйонів людей. І так має бути. Якими б болісними Не були ці спогади, маємо пам'ятати, аби не допустити повторення цієї жахливої трагедії.
Щороку в стінах нашої школи цими днями проходять урочисті лінійки, тематичні виховні години, зустрічі з воїнами-інтернаціоналістами. 11 лютого 2009 року в ЗОШ № 4 проходив виховнийзахід під назвою "Ми будем довго пам'ятати і вам забути не дамо...". Його підготували й провели учні 11 класу під керівництвом вчителя ОЗВ Котова Ю.Р. На зустріч із учнівською молоддю були запрошені почесні гості воїни-інтернаціоналісти полковник Лопушинський Чеслав Іванович та підполковник Гончаров Олександр Олексійович.
Наші випускники, зазвичай безтурботні й самовпевнені, були в цей день серйозні й схвильовані. Лунали урочисті слова-звернення, констатувалися історичні факти, називалися страшні цифри, демонструвалися слайди. І обличчя учнів мінилися: на очах у дівчат бриніли сльози, а хлопці враз подорослішали.
До слова були запрошені воїни-афганці. Ці люди пройшли через пекло війни, дивилися смерті в обличчя. їхні виступи не були багатослівні, їм і сьогодні, через 20 років, болять незагоєні рани, тілесні і душевні. А розповідь кожного закінчувалася майже однаково: побажанням мирного неба.
Наприкінці зустрічі учні звернулися до гостей зі словами подяки за їхні мужність і героїзм, і з найщирішими побажаннями привітали квітами. А пам'ять тих, хто повернувся додому в цинковій труні, була вшанована хвилиною мовчання.
Користуючись нагодою, хочеться висловити слова подяки голові міської організації ветеранів "Честь имею" Могилку Леоніду Степановичу за допомогу в організації зустрічі. Від імені всього педагогічного колективу, учнівської громади хочемо привітати воїнів-інтернаціоналістів зі свято. Бажаємо вам міцного здоров'я, добробуту. Успіхів, поваги від оточуючих і мирного неба над головою.
Ю.Р. Котов, класний керівник 11 класу ЗОШ №4