Олена Зелінська, військовослужбовиця 158-ї бригади на позивний "Кобра", фельдшерка медичного пункту артилерійського дивізіону, нині обороняє Сумщину

Родом із Київщини, вона пережила окупацію Бабинців, загрозу розстрілу та полон, а згодом — попри перенесений інсульт — вирішила стати до лав Збройних сил. 

Про перші дні війни та окупацію 

24 лютого 2022 року над її будинком летіли гелікоптери й авіабомби. Село з першого дня опинилося під окупацією. Місцеві швидко самоорганізувалися: створили пости, стежили за пересуванням ворога. Олена неодноразово виходила до російських військових, відганяла їх подалі від села, а сьомого березня пережила прихід кадирівців, які влаштовували обшуки, затримували людей. Її чотири рази ставили на розстріл. 

Про полон 

Олена потрапила в полон під час поїздки по медикаменти й продукти для односельців. Її утримували в холодному темному приміщенні на території церкви. Через перенесений інсульт і відсутність ліків стан був важким. Окупація тривала 31 день. 

Шлях у ЗСУ 

Попри проблеми зі здоров’ям, Олена наполягала служити. Спершу працювала з технікою, згодом стала радісткою. Медикинею її зробили після того, як вона допомагала хлопцям, які потрапили під удар ракети. Так у 2023 році "Кобра" стала бойовою медикинею, служила на Харківщині, Донеччині, в Сріблянському лісі, а нині — на Сумщині. 

Робота медикині 

Її завдання — виїхати на позицію, стабілізувати пораненого, евакуювати до стаціонару. Каже, що найважче — бачити, коли врятувати вже неможливо. Також навчає молодих медиків: що робити в реальних умовах, де поранення — це не лише кров, а й бруд, біль і боротьба за секунди. 

Про мотивацію 

"Хто, як не я?" — каже Олена. Зізнається, що волонтерством зараз займатися важко: суспільство втомилося, а збори йдуть важче. Але служити — її вибір. 

Плани після перемоги 

Хоче повернутися до дому і привести до ладу свій сад із понад 160 сортів троянд. А ще — зібрати всіх побратимів і пригостити домашніми чебуреками, які давно їм обіцяла.

Джерело: Суспільне