За які такі гріхи? Справа у тому, що в одномуз номерів газета надрукувала звернення жительки міста, громадянки Дикої Лідії Олександрівни, адресоване Охтирському міжрайонному Прокурору. Лідія Олександрівна просила прокурора втрутитися у вирішення болючої для неї та інших мешканців будинку по вул. Червоноармійській, 2, та будинку № 20, що по вул. Жовтневій, проблеми. Ці будинки-близнюки добре відомі охтирчанам, бо височіють у самому центрі міста. Проблема ж їх мешканців полягає у тому, що вигідне розташування будинків приваблює до себе комерційні інтереси, які поступово втілюються у магазини та інші об'єкти не житлового призначення. Це колись магазини будували за спеціальними проектами, а зараз вигідніше купити квартиру на першому поверсі, перевести її у категорію "нежитлового приміщення", розробити необхідні документи, отримати відповідні дозволи та й переобладнати помешкання як тобі потрібно. Ні міська влада, ні господар комерційного об'єкта при цьому не цікавляться думкою мешканців будинку, чи зручно житиметься їм за такого сусідства? Виходячи з листа Дикої Л.О. - не вельми зручно.

Та мова, власне, не про це. Зведення офісів і магазинів у колишніх квартирах -то окреме широке питання, зараз йдеться про образу мера.

Дика Л.О. у листі до прокурора пов'язувала негаразди небажаного сусідства з рішеннями виконкому і діяльністю міського голови, що й викликало обурення останньої. Як результат: позовна заява про захист честі, гідності, ділової, репутації Демченко І.І. до Дикої Л.О. та нашої газети із низкою вимог, серед яких і такі: зобов'язати Дику Л.О. публічно вибачитися перед Демченко І.І. та виконавчим комітетом Охтирської міської ради шляхом опублікування в газеті "Город А" тексту вибачення, а газету, в свою чергу, зобов'язати опублікувати це вибачення. Є й інші вимоги, торкатися їх поки що не будемо.

Що цікаво, Демченко Ірина Іванівна, виходячи з реквізитів позову, позивається як фізична особа. А от вимоги ставить і в інтересах органу місцевого самоврядування, який, виходячи з того ж позову, не є стороною по справі, не ображався і не уповноважував піклуватися про його інтереси. Це, звісно, справа суду, розбиратися в образах чи-то мера, чи-то пересічного члена місцевої громади І.І.Демченко. Позиція ж газети базується на принципах інформаційних відносин, які визначено Законом України "Про інформацію", на принципах незалежності, свободи слова, повазі до різних світоглядних позицій. Держава гарантує право кожного: на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Думається, що йдучи з власної волі і за власним палким бажанням на виборну, публічну посаду, потенційний мер мусить бути свідомий того, що його робота перебуватиме під постійною увагою громади. Обираючись, на виборах, він б'є себе в груди: тільки мені під силу вирішити ваші щоденні проблеми якнайкраще! Плине час, і от уже зі здобутого високого крісла новообраний мер позивається до свого виборця -члена місцевої громади, що не задоволений його діяльністю та до газети, що надала тому можливість оприлюднити своє незадоволення.

Судове засідання по справі призначено на 14 годину 21 листопада.

Редакційна колегія