14 червня в Охтирці відбулося прощання із загиблим військовослужбовцем Андрієм Бабичем

Він служив водієм-електриком у взводі безпілотних авіаційних комплексів. Життя воїна обірвалося внаслідок травм, отриманих під час аварії поблизу села Климентове.

Разом із Андрієм три роки служив Олег Радіонов. Побратими були близькими друзями.

— Він дуже любив рибалку. Веселий, добрий, завжди готовий допомогти, ніколи не відмовляв побратимам. Втрата для нашого підрозділу — надзвичайно тяжка, — поділився Олег.

Олександр Браїлов, волонтер охтирського аероклубу «Крила», з початку повномасштабної війни допомагав ЗСУ, зокрема Андрію та його брату:

— Спокійний, врівноважений, надійний чоловік. Такий, за ким — наче за кам’яною стіною. Ми підтримували його всім, чим могли — і технікою, і продуктами.

Сусідка загиблого пані Тетяна знала Андрія з дитинства. Розповідає, що з початком війни він повернувся із заробітків і став до лав Збройних сил.

— Непосидючий, енергійний, завжди допомагав. Чудовий сусід, турботливий чоловік і батько. Любив свою дружину і двох доньок. Ми всі його дуже любили.

Андрія Бабича поховали на кладовищі в районі Гай-Шевченка — поруч із могилами рідних. Йому було 42 роки.

Джерело: Суспільне