2 червня 2025 року в одній із лікарень Запоріжжя передчасно зупинилося серце тростянчанина, захисника України, військовослужбовця ЗСУ Андрія Васильовича Мироненка

Він був оператором відділення радіоелектронної боротьби.  

Тростянецька громада провела Героя в останню путь: від рідного будинку до місця поховання мешканці міста утворили живий коридор — мовчазну шану та вдячність за відданість Україні. 

Андрій Мироненко народився й виріс у Тростянці, навчався у Смородинській школі, згодом — у Люботинському професійно-технічному училищі. Все життя він жив і працював у рідному місті. Його пам’ятають як щиру, доброзичливу та завжди готову підтримати людину. Друзі й однокласники згадують його як душу компанії, турботливого товариша та надійного друга. 

Світла пам’ять Андрію Васильовичу Мироненку. 

Ми завжди пам’ятатимемо, якою ціною виборюється наша свобода.