Головна arrow Розділи arrow Життя та люди arrow Як це було
Як це було Печать
Автор Редактор   
02.08.2006 г.
Розглядається проект Постанови про відзначення 100-річчя від дня народження видатного українського письменника, громадсько-політичного діяча, непохитного борця за незалежність України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Івана Багряного. Реєстраційний № 1184.

Доповідає Голова Комітету з питань культури і духовності Яворівський Володимир Олександрович. Будь ласка.

12:11:35

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, народні депутати! Шановні радіослухачі! Шановні читачі Івана Багряного!

Я доповідаю позицію нашого комітету, Комітету з питань культури і духовності, в якому представлені всі політичні сили, які наявні в нашому українському парламенті. І хочу вам сказати, що до нашого комітету звернулася група відомих українських вчених, академіків: це Микола Жулинський, це Іван Дзюба, це Віталій Дончик, а також Національна спілка письменників для того, щоб відзначити сторічний ювілей видатного українського письменника, мислителя і публіциста.

Відразу хочу вам нагадати про те, що найвища світова інстанція, яка бере участь у відзначенні найвидатніших людей тієї чи іншої нації на ім’я ЮНЕСКО в цьому році відзначатиме трьох видатних українців ювілеї - це Івана Франка, ми вже з вами з цього приводу прийняли відповідні рішення і Кабінет Міністрів їх прийняв.

Нещодавно тут мій колега Лесь Танюк вам доповідав проект постанови щодо відзначення геніального українського драматурга, режисера театрального, та і актора, і мислителя Леся Курбаса і Верховна Рада проголосувала за відзначення такого ювілею.

І третім у цьому прекрасному ряжу постає Іван Багряний.

Кілька слів скажу про цього чоловіка. Якісь може такі пунктирні найосновніші точки з його біографії.

Шановні колеги, з’ясувалося буквально недавно, ми зрозуміли про те, що і в Радянській Україні розвивалася культура, але паралельно із неї функціонувала, повнокровно функціонувала і культура, яка творилася за рубежем українськими емігрантами. Це можна сказати і про пісні, це можна сказати і про театр, але, перед усім, це можна сказати, справді, про українську літературу.

До нас повернувся дивовижний роман Василя Барки, на превеликий жаль, вже покійного, він прожив майже 100 років, „Про Голодомор 1933 року”. Це був, можливо, справді, перший правдивий твір про те, що відбувалося з нашим народом в 1933 році.

Іван Багряний можливо перший той, хто розкрив в український літературі трагічні сторінки сталінщини. Сталося так, що він потрапив під цей ніж сталінський, під цього молоха тоталітарного, був засуджений тут у нас в Радянський Україні, дивом абсолютно врятувався, хоч він був приречений на загибель. І тому сталося так, що саме він у своїх романах „Той хто біжить над прірвою” „Сад Гетсиманський” „Тигролови” у цих творах він відтворив саме ці сторінки.

Я хотів би вам нагадати про те, що це був один з перших українців, який був висунутий на здобуття Нобелівської премії. І хто зна , можливо, він би цю премію і отримав, якби не помер буквально перед самим присудженням цієї премії. А ви знаєте, що ця премія присуджується тільки но живим.

Іван Багряний повернувся сьогодні до українського читача. Його твори, які до цього перевидавалися фактично всіма мовами світу, і він представляв українську літературу тривалий час – це 50-ті, 60-ті, 70-ті 80-ті роки. Ці твори зараз у нас видані і перевидані дуже великими тиражами.

Я дуже хотів би сказати, що під час свого перебування в еміграції Іван Багряний був постаттю дивовижною. Його не зовсім сприймало і дуже часто йому доводилося дискутувати із тим, скажімо, закордонним націоналістичним крилом. Тому що Іван Багряний, ну, передрікав геніальну думку, він сказав: „що незалежну Україну будуть будувати комсомольці і національні комуністи”. Він сказав правду, так воно, до речі , і сталося. За це його страшенно критикувала, скажімо, там права сторона діаспори. Через те йому було неймовірно складно, бо він був чужий серед своїх і свій серед чужих, так можна сказати.

Через те я переконаний, що в нас, шановні колеги, перед відпустками і перед розв’язаннями тих проблем, які сьогодні над нами висять, є просто прекрасна нагода виконати ніяку не політичну, чисто гуманітарну акцію. Я хочу сказати про те, що Міністерство культури вже розробило свої заходи. Жодної копійки додаткової із Державного бюджету це не вимагає.

Ми звели цю постанову до дуже скромних, нормальних витрат. Там, скажімо, Міністерство культури своїм коштом проведе вечір у театрі, Спілка письменників проведе вечори – це абсолютно безкоштовно. Видати там його марки, видати його монету, його твори будуть видані у серії „Шевченківські лауреати”. А він є лауреатом національної премії Шевченка, через те, ці кошти уже передбачені. Через те, я переконаний, бог усе бачить, і ми сьогодні проголосуємо за те, щоб і парламент узяв участь у відзначенні ювілею цього великого, видатного українця.

Світ його святкує, я думаю, що в нас просто немає морального права сьогодні за це не проголосувати. Я готовий відповісти на ваші запитання, якщо вони у вас є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Я бачу є бажаючі поставити запитання. Прошу записатися. Будь ласка, 5 хвилин. Євген Гірник.

12:17:31

ГІРНИК Є.О.

Євген Гірник, фракція „Наша Україна”.

Шановний Володимире Олександровичу, звичайно, що тут просто не зрозуміло буде, якщо ми не підтримаємо святкування ювілею людини, яку шанує весь світ, але я хочу запитати про інше, щодо святкування ювілею Івана Франка.

В мене в окрузі і, взагалі, в області багато тривог щодо того, як будуть використані відповідні бюджетні кошти. Зокрема, по селі ………. нема відповідного фінансування, по пам ’ ятнику Франка. Чи не вважаєте ви доцільним заслухати перед канікулами інформацію Міністерства культури, або інших чиновників, щодо цієї підготовки? Тим більше, що ювілей буде одразу після Дня незалежності і є тривога, що він буде на недостатньо високому рівні.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Пане Євгене, хочу вам відповісти: я вхожу до цього організаційного комітету, володію цим питанням і мушу вам сказати з гіркотою, просто констатувати той факт, на превеликий жаль, наша влада в Україні не має традицій відзначення геніальних видатних людей, які шанує світ, а ми не вміємо.

Що ви хочете, Євгене, коли ми і Шевченка не навчилися як слід сьогодні визначати? Як правило, це такий, знаєте, чиновницьке таке збіговисько. Зійшлися, потиснули один одному руку і розійшлися. То що казати вже про Франка?

Я не можу зараз навести фактів, скажімо, що є там епізоди нецільового використання цих коштів. Ці кошти дуже обмежені, але мені просто приємно про те, що щось буде зроблено в тій самій Криворівні , де перебував Іван Франко, що буде відремонтовано музей Івана Франка у Львові – це дуже важливо, про те, що, наскільки мені відомо, Едуард Гурвіц готує в Одесі все-таки за рахунок місцевого бюджету поставити пам ’ ятник Іванові Франкові.

Але, Євгене, шановний, цього дуже мало. І те, як мляво ми це робимо, як неохоче наше чиновництво розвертається.

Треба тут нам бути набагато жорсткішими просто… це – наша національна культура. Ми тільки своєю культурою можемо бути цікаві для світу, а не нашими виробами – кирзовими чобітьми, куфайками чи ще там чим-небудь.

Через те маєте рацію. Давайте будемо бити в ці дзвони і привчати владу робити ці речі. Робити професійно, робити інтелектуально і робити на європейському рівні.

Будь ласка, ще питання. Адаме Івановичу, якщо є…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Рижук .

12:20:01

РИЖУК С.М.

Дякую. Шановний Володимир Олександрович! Я хочу запитати у вас як видатного українського письменника і громадського політичного діяча і непохитного борця за незалежність України і митця, який ще час від часу вносить у словник української мови нові слова, яких… заспокоїтися не можна! Останній доробок – „ Юлелюб ”!

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я знаю, про що ви кажете.

РИЖУК С.М. А я думаю, що і слово „ чарколюб ” – це теж ви придумали. „ Дівколюб ”! Так що спасибі вам як видатному діячу!

Але дайте мені відповідь, можливо, при всій повазі до пам ’ яті і до творчої спадщини Івана Багряного не приймати постанову Верховної Ради, а прийняти до відома, і доручити Кабінету Міністрів прийняти відповідне рішення, де сказати, які ювілейні марки видати, де вулицю назвати - це рішення міста Києва, і багато чого іншого. Навіщо ми, при всій повазі, будемо і тут постанову приймати?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Ну, я вам дуже вдячний за те, що ви мені приписуєте манію величі, що я, виявляється, і те придумав, і те придумав, і те придумав. Ну, така професія у мене.

Ви знаєте, проголосувати чи не проголосувати – це у ваших руках. Але я вам скажу, якщо ви не проголосуєте за це, це буде говорити про рівень вашої культури. Світ відзначає Багряного, а ви хочете, щоби ми просто дали Кабінету Міністрів доручення. Вони це зроблять і без нас. Це авторитет парламенту.

Шановний добродію Рижук , я вас добре знаю як міністра і таке інше, але я не розумію просто вашої позиції. Давайте скинемо Багряного, і хай там кабінет, будь ласка, як проголосуєте, так люди про це будуть і знати. Я б цього не робив. Це престиж Верховної Ради, це рівень нашої культури, якщо хочете.

Яворівського критикуйте, я відкритий політик, але Багряного не чіпаймо і не скидаймо його просто-на-просто, що ми без нього можемо обійтися. Я просто прошу Верховну Раду, це наше ім’я, наш авторитет, наша честь. Про померлих сьогодні ми повинні дбати, про них уже ніхто не подбає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Пономаренко.

12:22:09

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Володимир Олександрович, Володимир Олександрович!

В якому році Багряного удостоєно премії Тараса Шевченка?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Посмертно на початку 90-их років. я можу помилитися, це Олесь Гончар був головою комітету із Шевченківських премій і тоді йому, там само як Василю Симоненку, кільком письменникам, які за життя не удостоїлися цієї премії, була присуджена. Здається, чи 91, чи 92.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Бульба.

12:22:42

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Адаме Івановичу.

Я звертаюся до доповідача. Ось тут записано, фінансово-економічне обґрунтування, реалізація постанови не потребує додаткових матеріальних та інших витрат.

Ну, давайте не будемо, це, цього боятися не будемо. Потребує, звичайно. І потрібно, потрібно говорити обов’язково про це. І я навіть пропоную, де їх взяти, ці кошти. От подивіться, Ляшко тут покритикував всіх і вся, і пішов відпочивати. І таких, як Ляшко , у фракції БЮТ 125, і всі вони пішли відпочивати. Давайте, давайте приймемо за правило, якщо людина не працює на робочому місці, їй не потрібно платити з Державного бюджету. Хай знаходять інші способи. І тоді в нас буде, буде і на оці святкування, гроші будуть, і на всі інші речі. І давайте, врешті-решт, дійсно починати поважати себе, Україну, і не лише на словах, а на справах…

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановний колего Бульба, тут вас ніхто так не розуміє, як я, я в цьому абсолютно переконаний і глибоко вас шаную. Але не притягуємо сюди Олега Ляшка, не притягуємо сюди цих псевдо політичних нашої цієї тяганини до святого імені Івана Багряного. Проголосуємо за нього, я ще раз кажу, тому що я ж досвідчений чоловік і письменник професійний, я ж бачу по обличчях, як ми перехитуємо ці речі. Не хочете голосувати – не голосуйте, я виніс, комітет це підтримав одноголосно, ще раз кажу, ЮНЕСКО відзначить без нас. Якщо потрібно буде, проведемо ми ці вечори на громадських засадах, але сьогодні, ще раз кажу, це честь нашого парламенту, це рівень нашої культури, нашої духовності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Раздзієвський .

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я доповідаю від імені комітету, а не від імені фракції БЮТ . В комітеті представлені всі політичні сили, я ще раз на цьому наголошую.

12:24:46

РАДЗІЄВСЬКИЙ О.В.

Шановний пане Яворівський!

Олексій Раздзієвський , фракція „Регіонів України”.

Ми шануємо всі ваші особисті прагнення за збереження історичної пам’яті, вшанування видатних борців за соборність нашої держави. Але в нас виникає до вас таке запитання, скажіть, будь ласка, своє особисте ставлення, як патріот України, який вболіває за такі святі речі, чому фракція Юлії Тимошенко відсутня на цьому засіданні і, практично, виявляє неповагу, ігнорування, до всіх ваших пропозицій?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановний пане Раздзієвський , ми з вами знайомі, я бував у вашому мерському кабінеті, кабінеті мера і добре вас знаю. Я представляю комітет з питань культури і духовності, комітет - це робочий орган Верховної Ради. У ньому, ще раз я кажу, представлені голова комітету, представник від комуністів, прекрасна, геніальна українська актриса Заклунна , ви це знаєте, представлені регіони, перший мій заступник, заступник Болдирєв , Табачник, представлені всі. Я доповідаю позицію не „Блоку Юлії Тимошенко”, а Комітету з питань культури, робочого органу.

Хочете голосувати, я не несу сьогодні… я зараз не відповідаю за фракцію, я - голова комітету, вами обраний, через це прошу вас за це проголосувати. Не втягуйте сюди тих речей, які ми розв’яжемо і без цього. Добродію, ви ж мудрий чоловік, я ж це знаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, сідайте, Володимире Олександровичу. Так, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Прошу записатися. Записуємося на виступи.

Так, бажаючих дуже багато. Так, давайте відведемо 15 хвилин, щоб кожний представник фракції, щоб від кожної фракції, кожна фракція має гарантоване право на виступ, тому давайте, їх п ’ять , 3 на 5 – 15 хвилин.

Будь ласка, Віталій Шибко фракція соціалістів.

Ні, тоді, будь ласка, Ляшко "Блок Юлії Тимошенко" , але, будь ласка, по темі, а я вам потім дам слово для репліки.

12:27:38

ЛЯШКО О.В.

Шановні колеги, пан Яворівський абсолютно правий, давайте не сплутувати грішне з праведним.

Тому позиція, політична позиція фракції Тимошенко, внаслідок якої тут немає наших депутатів – це протест проти того свавілля, яке ви, представники так званої антикризової коаліції, вчиняєте в стінах парламенту. А відзначення народження видатного українського письменника, це зовсім інша справа. Так, що давайте не будемо переводити це на політичні рейки, підтримаємо і громадяни України будуть вам вдячні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Карпук фракція "Наша Україна"

Немає? Є, будь ласка, на трибуну.

12:28:45

КАРПУК В.Г.

Шановні депутати! Ім’я Івана Багряного – це є, дійсно, велет духу в українській культурі, в українській літературі.

І я думаю, що хтось із вас, той, хто читав „ Сад Гетсиманський”, той, хто читав ”Тигроловів” , то завжди в душі і в серці залишиться та велика велич духу українця в пошуках складної долі, в пошуках свого „я” в цьому складному світі.

І я б дуже вас просив не політизувати ці речі. Тому що ми політичні свої уподобання переносимо на світле ім’я українця, завдяки якому Україна знана на багатьох континентах, який дійсно відстоював завжди українську культуру, який завжди ставився своєрідно, незвично, але по щирому до України.

І тому я прошу не перетворювати це на політичне шоу, а проголосувати за цю видатну дату і зробити все для гідного вшанування пам’яті Івана Багряного. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх , Партія регіонів. Кому? Будь ласка, Матвєєв Валентин.

12:30:15

МАТВЄЄВ В.Г.

Шановні колеги, шановні виборці. Думаю, нас сьогодні не може не дивувати та наполегливість, з якою автори прагнуть добитися прийняття Постанови про відзначення ювілею людини, про яку серед патріотичної громадськості склалася далеко не та думка, яку вони нав’язують суспільству. Такої наполегливості на жаль цим панам бракувало, коли в сесійному залі розглядалося питання про відзначення на державному рівні ювілею, зокрема, відважного українського „сокола”, тричі героя Радянського Союзу Івана Микитовича Кожедуба , одного із засновників партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, державного діяча Дем’яна Сергійовича Коротченка . Нещодавно виповнилося 100 років з дня народження славетного сина шевченківського краю, видатного радянського полководця Івана Даниловича Черняховського , одного з визволителів Радянської України. Чи хоть словом хтось з вас згадав про цю людину виняткової мужності. Так само як і про те чому з карти Києва цинічно стерте ім’я визволителя Києва, генерала армії Ватутіна, який став жертвою однієї з банд ОУН УПА . А тут така прудкість і розмах, звісно за державний кошт. Хто ж насправді Іван Багряний в Охтирському районі на Сумщині більше відомий під прізвищем Лозов’яги .

Залишимо поки що поза увагою його письменницьку діяльність. Хай йому, його творам дасть об’єктивну оцінку не націоналістична, а об’єктивна критика, широкий читацький загал. Згадаймо краще, чи Багряний- Лозов’яга був у ладах з законом, був відданий громадському обов’язку перед Батьківщиною.

У 1932 році, подумайте, задовго до початку так званих репресій за нелегальне видання своєї збірки він був засуджений судом. Втік із місця відбуття покарання, за що одержав другий строк.

В роки фашистської навали заплямував себе співробітництвом з окупаційною владою, редагуючи таку собі газетку в Охтирці, вихваляючи фашистський лад.

В 1943 році був призваний до Червоної Армії, але під містом Конотопом дезертирував з військового ешелону, зумів пробратися до західної України, де знайшов притулок у підпіллі ОУН УПА .

По війні благополучно перебрався до Федеративної Республіки Німеччини, де до кінця днів своїх брав участь у підривній діяльності утримуваних на кошти західних розвідцентрів.

Тому фракція комуністів не буде голосувати за цей проект постанови. І ми закликаємо наших колег зробити теж саме.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Лук’яненко Левко, будь ласка.

12:33:37

ЛУК’ЯНЕНКО Л.Г.

Лук’яненко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановний Адам Іванович! Шановні колеги депутати!

Зараз Матвєєв сказав, що Верховна Рада не голосувала за Кожедуба .

Я хочу поправити вас. Тоді було 3 кандидатури, і якраз ми проголосували. Третьою кандидатурою була особа Самчука . Якраз ви не захотіли проголосувати за відзначення столітнього ювілею Самчука . А ми за те, щоб відзначати Кожедуба , ми проголосували. Це для внесення коротесенької поправки відносно того, що сталося.

А тепер, шановні українці, шановні громадяни України!

Я хотів би звернути вашу увагу ось на що. Наша національна доля така, що Україна 340 років перебувала під окупацією Москви, Російської імперії. Ми 70 років жили в умовах тотальної цензури і, слава Богу, що комуністична влада була не на всій території України, а тільки на частині. Так ось на інший частині України, де комуністичної цензури не було, було все-таки літературне життя, культурне життя, мистецьке життя. І там українці творили. Частина українців із Східної України в час війни виїхала на Захід і там творила культурні цінності, в тому числі літературу.

Ми можемо з вами відгородитися від того, що створив Багряний, можемо заплющити очі, що створив Барка, можемо не знати, заплющити очі, що написав Самчук , тим самим із наших голів ми можемо викреслити кращих творців нашої національної літератури. Але це буде, знаєте, страусова політика. Бо це талановиті люди, це геніальні українські письменники. І якщо Верховна Рада їх не хоче бачити, то це характеризує Верховну Раду.

Відносно того чи служив Багряний фашистам чи не служив, то я вам хочу сказати, що в 20-ому році його діда пасічника і дядька взяли і розстріляли за те, що вони служили простими солдатами в армії Української Народної Республіки. Якщо ви засуджуєте діяльність Української Народної Республіки і її армію, то ви просто виступаєте проти незалежності України. А їх ні за що розстріляли.

Я вам скажу, що треба вивчати історію і не зневажати націю, яка боролася за незалежність, а шанувати. А діяльність цих творців, у тому числі, Багряного, треба читати. Такі твори, як „Сад Гетсиманський” – це був твір кращий, ніж Солженіцина „Архіпелаг ГУЛАГ ”, і тільки наші…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич , з місця мікрофон, будь ласка.

12:37:02

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Князевич , „Наша Україна”.

Левко Григорович, напевно, ваші всі доводи були марними, бо очевидно, з ідеологічних міркувань певна частина залу ніколи не прислухається. І в цьому – специфіка українського парламенту.

Як на мене, то тут немає жодних застережень. Всім прекрасно зрозуміло, а тим, хто не ознайомлений з біографією Багряного і послухали виступи комуністів, таке склалося враження, що людина десь перебувала, проживала, виросла на Західній Україні і весь час перебувала в лісах, воювала, а потім якимось чином була долучена до підготовки центрів резидентський і так далі.

Насправді, ви хоч подивіться його біографію: людина виросла і народилася на Сумщині, а прожила все своє свідоме життя на Харківщині. Хоча б з цих міркувань.

Разом з тим, що стосується нормативної підготовки документа, то у мене тут, фактично, немає серйозних зауважень, крім одного: Володимир Олександрович, я думаю, що нам не треба рекомендувати Кабінетові Міністрів, а давати обов ’ язкові для виконання вказівки, як це передбачено у Конституції після змін до неї.

І разом з тим, там є один пункт, який говорить про те, що Кабінет Міністрів повинен прийняти рішення, щоб іменем Багряного назвати вулиці у містах Києві…

У зв ’ язку з цим треба звернутися, напевно, не до Кабінету Міністрів, а до міських рад Києва, Сумів , Охтирки з пропозицією назвати відповідно іменем Багряного вулиці в цих містах, бо саме до компетенції місцевих рад належить вирішення цього питання.

Разом з тим фракція ”Наша Україна” абсолютно повністю підтримує запропонований проект постанови і запрошує всіх колег активно проголосувати за нього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Парубок передає слово Сулковсьму . Будь ласка.

На трибуну чи з місця? З місця, будь ласка, хоча країна хотіла б вас побачити на трибуні. Да , будь ласка, на трибуну ідіть.

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановні народні депутати, дякую, Адаме Івановичу, за повагу таку постійно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це Парубку подякуйте, він вам…

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Дякую своєму колезі.

Сулковський , Рівненщина, фракція Партії регіонів України.

Ви знаєте, сьогодні шановні народні депутати у черговий раз, а окремі популісти не на ділі, а на словах, які будують так багато Україну і переживають за патріотів і героїв України, діячів. І це вже за ці роки ми всі не тільки народні депутати переконалися, а переконався весь український народ, що ці популісти вже настільки набридли українському народу популіськими гаслами, якими ніколи не доказали, жодного разу, підкріпити слово ділом.

І продовжують, на сьогоднішній день, звинувачувати. Ще не ставилося на голосування це питання, а він уже начинає тиснути, давити популіським гаслом, що, мов, як не проголосують регіонали , значить, вони будуть звинувачені. І ми знаємо, що якщо таке рішення відбудеться, вони тут же виходять зараз же на телебачення, на радіо і знову начинають брехати цинічно українському народу, звинувачувати інших, а не себе.

І тому я вважаю, що сьогодні нема чого ставити, навіть, а вношу пропозицію вообще зняти з голосування це питання. Не в тому, що ми не поважаємо політичного діяча, героя України, а тільки в тому, щоб партії, "Блоку Юлії Тимошенко" фракції, практично, в залі немає. Патріотів цих популістів, які так вже набридли своїми популістськими гаслами українському народу.

Хочу сказати, що не словах, а на ділі в 2003 і четвертих роках, будучи Прем’єр-міністром, Віктор Янукович жодного такого питання практично не допускалось в парламент. Чому? Тому що, будучи Прем’єр-міністр Янукович , це не на словах, а на ділі людина, яка знав, що треба вирішувати це питання уряду. І тому видавалась постанова Кабінету Міністрів без винятку таких питань, яке сьогодні винесено на розгляд в парламент.

І тому я вношу пропозицію. Це питання віднести до компетенції Кабінету Міністрів України і через день, через два буде Прем’єр-міністр Віктор Янукович , який видасть постанову Кабінету Міністрів і на самому високому рівні буде відзначено Багряного, на самому високому рівні, якому і не снилось доповідачеві від імені комітету, пану Яворівському.

Тому що сьогодні він, виступаючи на трибуні, ви бачили, як хитро перевернув все, що ніби він від комітету, а то, що він від великочисельної фракції в парламенті схитрував і якимсь чином почав викручуватись. Ви не викручуйтесь, шановний друже, а скажіть чесно перед українським народом, що ви просто хочете сьогодні злукавити і звинувачувати когось, звинувачуйте свою фракцію, яка сьогодні не працює в парламенті і саботує поза стінах Верховної Ради, і саботує брехню перед українським народом.

Тому я закликаю український народ, щоб знали як на майбутнє голосувати за цих популістів, які тільки, які абсолютно крім шкоди нічого не принесли Україні за роки незалежності і сьогодні хочуть своїми популістськими гаслами і надалі ажиотажувати на Україну і породжувати неспокій в українському народі, і в суспільстві.

На завершення я вношу пропозицію, Адам Іванович, не ставити на голосування сьогодні це питання, зняти його і доручити Кабінету Міністрів, Віктора Федоровича Януковича , я переконаний, що буде цей прем’єр-міністр і цей уряд виконує це питання поза межами парламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звертаю увагу системи „Рада”, що ви робите з нею там.

Шановні колеги, заспокойтеся. Право на репліку мають Ляшко , потім Яворівський, по хвилині, будь ласка.

12:44:36

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко , „Блок Юлії Тимошенко”.

Хтось із колег, із так званої антикризової коаліції, в своєму виступі сказав, що от „ Ляшко виступив і пішов відпочивати”. Насправді, шановні колеги, не відпочивати, а працювати над скороченням видатків на утримання Верховної Ради.

І з приводу заяви Голови Верховної Ради – Мороза про те, що я вже отримав свої відпускні. Так, отримав і чернігівчани знають, куди я потратив, мешканці Ладан, на Чернігівській області, 5 тис. на операцію дав, 5 тис. на встановлення пам’ятника в Новгород-сіверському дав і іншим людям дав. Я сподіваюсь, що Мороз покаже приклад і робитиме точно також.

Дякую за увагу!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, буде абсолютно правильно, якщо ми доручимо Профільному комітету з питань Регламенту перевірити, чи нарахована заробітна плата тим, хто не бере участі у пленарних засіданнях Верховної Ради. Нагадую, відповідно до Регламенту, реєстрація, біля столів реєстрації є підставою для нарахування заробітної плати. Прошу регламентний комітет перевірити і на одному з наступних засідань повідомити, хто одержав заробітну плату з тих, хто не працює, розповідає дуже багато про демократію, про пільги і все інше, займається демагогією. Будь ласка, Володимир Яворівський.

12:46:08

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні люди, які нас слухають і які нас обрали! Моя репліка чоловікові, який виступав, я вже не знаю від імені прокуратури, бо такого прокурорського голосу я ще ніколи в парламенті не чув. А моя відповідь йому дуже коротка. Мій покійний батько, простий селянин, якого задушив трактор на полі, завжди вчив мене: „Ніколи не сперечайся із дурнем, бо між вами ніколи не помінять різниці”. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Обговорення питання завершено, були різні думки, але воно внесено, відповідно оформлено до законодавчої ініціативи і є подання профільного комітету. Профільному комітету, тому в мене, як в Головуючого немає абсолютно ніяких підстав знімати його з розгляду.

Я ставлю на голосування про прийняття постанови за номером 1184 про відзначення 100-річчя від Дня народження Івана Багряного. Прошу визначатися.

12:47:30

За-73

Постанова не прийнята.

По фракціях.

Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 2, "Наша Україна" – 65, соціалісти – 5, комуністів – 0.

Шановні колеги! Всі питання, які ми виносили сьогодні на розгляд і ті, що підготували комітети, ви знаєте, що приймаючи рішення про продовження сесії до формування Кабінету Міністрів ми там записали в Постанові, що ми працюємо відповідно до пропозиції сформованих комітетами. Ми на сьогодні вичерпали. Тому я звертаюся до керівників комітетів, будь ласка, використайте сьогоднішній час для проведення засідань, ті питання, які ви можете підготувати, запропонувати нам на розгляд ми хотіли б одержати від вас такі пропозиції.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим і в зв’язку з тим, що немає пропозицій щодо порядку денного на вечірнє засідання.

Відповідно вечірнього засідання також не буде і пропозиція попрацювати в комітетах і фракціях.

Завтра початок ранкового засідання о 10-ій годині.

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg