Взагалі, медперсонал Охтирської лікарні одержував таке жалування: лікар -1200 руб. на рік, помічник лікаря - 500 руб., доглядач лікарні - 300 руб., писар (діловод-секретар) - 300 руб., священик з причтом - 55 руб., гезель (завідуючий аптекою) - 400 руб., акушерка - 240 руб., служитель - 120 руб., служанка - 84 руб., кухарка - 72 руб., праля - 66 руб.

У своїй доповіді 41-м черговим Повітовим зборам Земська Управа вказувала, що середній рівень кваліфікацій медичного персоналу вельми невисокий, як у відношенні спеціальної медичної підготовки, так і у відношенні спеціальної медичної освіти. Це пояснюється тим, що велика кількість фельдшерів без спеціальної медичної освіти і не мають самостійної практики. Шкільні фельдшери взагалі довго не затримувалися на роботі, тому Управа вказала, що за для заохочення фельдшерів до роботи потрібно:

1. Поліпшити матеріальний стан - збільшити жалування, надати гарні квартири, забезпечити на випадок інвалідності, надавати щотижневий вихідний та щорічну відпустку на 1 місяць.

2. Проводити з'їзди фельдшерів, залучити до роботи у лікарняних радах. Додатково фельдшеру платити за щеплення віспи - 8 коп. за одне щеплення. Всіх фельдшерів було 27 чол.

Охтирські Земські збори порушили питання про запровадження губернським земством акушерських курсів для фельдшерів - це питання було вирішено позитивно. Відкрито 4-місячні курси два рази на рік - з 1 вересня по 1 січня та з 31 січня по 1 травня. Також ставилося питання про видання добових командировочним -50 коп.

До 1905 р. в лікарні було лише 2 фельдшера та 1 акушерка. Згодом ввели посаду фельдшера-секретаря, який допомагав лікарю вести амбулаторний прийом. В обов'язки двох фельдшерів входив догляд за стаціонарними хворими (в середньому 45 чол. на добу) становило 23 коп., а інфікованого 25 коп.

У жовтні 1906 р. Радою лікарні були прийняті положення про відрядження лікарів для поліпшення медичних знань:

1. Правом на наукове відрядження користуються лікарі Охтирського земства через кожні 3 роки служби в повіті.

2. Тривалість відрядження 2,5 місяці.

3. Протягом року відрядженням можуть скористатися два лікаря - на початку року, інший - в кінці року.

4. Від земства кожний командирований лікар одержував 250 руб.

5. Чергу відряджень встановлювала Рада лікарні.

6. Повернувшись із відрядження лікар звітував Раді протягом двох місяців після повернення.

Також було розглянуто пи-тання про відкриття спеціальної лікарні хворих туберкульозом.

У 1908 р. в Охтирській повітовій лікарні було відкрито інфекційне відділення на 16 ліжок.

Рада лікарні і Земська Управа ще у квітні 1905 р. вийшла з проханням до. Губернських Земських зборів призначити для Охтирської повітової лікарні санітарного лікаря та епідеміолога. Прохання вирішилося позитивно. У 1908 р. санітарним лікарем призначено М.С. Тарасенка, а епідеміологом С.Р. Миротворцева.

1909 р. для лікарні ознаменувався тим, що лікарня вперше отримала електричне освітлення від електростанції ремісничого училища. У звітах Земської Управи вказується, що до 1905 р. великих хірургічних операцій не проводилося, а починаючи з 1906 р. хірургічна діяльність прогресує. Для порівняння можна навести такі дані: у 1905 р. було зроблено 42 операції, у 1906 р. - 327, у 1907 - 475, у 1908 р. - 821, у 1909 р. -1416. Це говорить про те, що в Охтирській повітовій лікарні працювали висококваліфіковані лікарі-хірурги.

Хірургічні хворі коштували лікарні дорожче, ніж інші хворі. Якщо вартість терапевтичного хворого обраховувалася копійками, то вартість хірургічного - коштувала більше рубля.

Окрім лікарів, які працювали у лікарні і дільничними, була ще посада городового лікаря. Городовий лікар виконував санітарно-поліційні обов'язки, судово-медичного експерта, надавав допомогу хворим арештантам, військовим у лазареті і полку за відсутності військового лікаря у лікарні і амбулаторії, допомагав лікарям при операціях. На початку XX ст. посаду городового лікаря займав В.Вячеславов.

У місті була окрема жіноча лікарня, в якій був свій лікар.

У 1910 р. у повіті працювало 12 лікарів, 31 фельдшер та 10 акушерок. Функціонувало 13 амбулаторій та 7 лікарень. Вся ця медична служба обслуговувала 185940 мешканців повіту. На 1 лікаря припадало 18594 жителя, на 1 лікарняний пункт - 20660 жителів.

Влітку 19І0 р. над Охтирським повітом нависла загроза холерної епідемії. Керівництво по боротьбі з холерою взяв на себе С.Р.Миротворцев, який за три місяці локалізував епідемію і вона не розвинулась.

Постановою повітових Земських зборів, які відбулися 11 жовтня 1910 р., лікарні було асигновано 500 рублів на облаштування рентгенівського кабінету. Для придбання рентгенівської апаратури Управою у Москву був відряджений лікар В.С. Смирнов. Але цих коштів виявилося недостатньо, вся апаратура коштувала 1581 руб. Московське відділення технічної контори Ф.Д.Саксе відпустило апаратуру в кредит до січня 1912 р. рентгенкабінет було обладнано і відкрито.

На засідання 47 Повітових Земських зборів від ЗО вересня 1911 р. Гласним І.М.Милославським було запропоновано облаштувати і відкрити в лікарні бактеріологічну лабораторію. Але у зв'язку з фінансовими труднощами відкриття бак-лабораторії було тимчасово відкладено. У 1914 р. це питання було вирішене і лабораторія відкрита. Першим лікарем-бактеріологом була жінка В.В.Дубовцева. У неї був свій кабінет і працювала вона власними інструментами і препаратами. Після неї цю посаду займала З.Г.Мар-тос.

За 1912 р. зберігся звіт по Охтирській повітовій лікарні, складений санітарним лікарем Ф.Старостіним. У повіті-було 7 медичних дільниць. Охтирська повітова лікарня розташовувалася на садибі площею близько 3 десятин. Центральний корпус двоповерховий, цегляний. Перший поверх було розділено на дві половини - на одній половині було дві палати для венеричних хворих, дві для душевнохворих і складу білизни. На другій половині були - аптечний склад з лабораторією, аптека і амбулаторія.

Продовження буде.

Н. Калюжна, директор Охтирського міського краєзнавчого музею