Одним з найдавніших видів промислу було шкіряне і чимбарне. Асортимент зі шкіри і хутра на Більському городищі дуже багатий. Виготовляли ремені для різних цілей, взуття, одяг, шапки, колчани для стріл, ножни, різні частини кінської упряжі тощо. Знаряддя для обробки шкіри і виготовлення з неї різних речей були не складними і матеріалом для їх виготовлення слугували кістки та каміння. Це підтверджують віднайдені знаряддя для обробки; скребки з бичачих ребер, розминалки зі щеле-пів, молотки для пом'якшування і прасування з астрапогів і п'ястних кісток корів та коней. Ножі для розрізання і кроєння шкіри виготовляли з металу.

Досліди показали, що в умовах домашнього виробництва раннього залізного віку процес обробітку шкіри був досить довгим. Адже шкіру спочатку треба було звільнити від залишків м'яса, жиру та частково розм'якшити бахтарму. Для цього застосовувалися кістяні ножі та скребки. Застосовувався і залізний ніж-мездряк. Шкіру потім промивали і оброблю-зали з обох боків. Під час повторного мездрювання оста-гочно видалявся шар підшкірної клітковини, а ізовні - вовна. Потім обробляли золою, дублювали в різних дубильних матеріалах. Виготовляли й сирицю, й ще й копчену шкіру, з якої робили бурдюги, що широко використовувалися у всій Скіфії. Це підтверджує зображення бурдюга на срібній чаші з кургану Гайманова Могила. Важко сказати, що зберігалося в бурдюгах. Може, те ж згущене молоко з кров'ю, сироватка чи кумис.

Велике значення в Більському городищі мали вироби з кістки і рогів. Особливо широко ними користувалися у V сторіччі до н.е. Окрім уже згаданих, тут виготовляли деякі типи наконечників стріл, накладки для луків, застібки для колчанів, проколи, голки для плетення, гребені, рукоятки для ножів, прикраси тощо. Деякі вироби з кістки були справжніми виробами мистецтва, прикрашені зображеннями тварин. Так, в могильнику Скоробо-ра знайдено ритон, орнаментований золотом і сріблом, рогова основа якого добре збереглася завдяки срібній обковці.

Всі такі речі виготовлялися в майстернях Західного і Східного укріплень. Про цікаву діяльність майстерень говорить хоча б той факт, що на території садиби, де розташовувалась одна з них, знайдено більше 5000 кісток, 2300 заготовок і залишків від обробки. Майстерня являла собою прямокутну рублену споруду з заглибленою підлогою. Розміри цієї споруди 7,5x4 м. Вона складалася з передпокою і робочого приміщення. В одній з майстерень стояла виробнича піч* вироблена з глини на дерев'яному каркасі. Розмір її 1x1,08 м. Мабуть, в ній виварювали в великих горшках кістки, щоб відділити залишки м'яса і жиру. Тут же, в майстерні, знайдені заготовки і обрізки кісток великої рогатої худоби і коней, обрізки рогів оленів і лосів, кістяні основи коров'ячих рогів та інше. Цікаво, що на Більському городищі зустрічаються чаші, виготовлені з людських черепів. Особливо багато їх на дільницях святилищ. Геродот розповідає, що скіфи робили чаші з черепів своїх ворогів і навіть з черепів родичів, якщо їх перемагали. Бідні обтягували такі чаші бичачою шкірою-сири-цею, а багаті - покривали їх всередині позолотою.

Особливий інтерес являють знаряддя обробки кісток і рогів. Це залізні ножі, основи залізних лучкових свердл, уламки залізних пилок, залізні різці різних типів, точила з піщаника, шматки заліза і пемзи для шліфування костяних виробів тощо. Масштабність виробництва і велика кількість спеціалізованих знарядь свідчать про початок відокремлення ремесла від сільського господарства, але, як ствреджу-ють дослідники, в час скіфської цивілізації таке відокремлення повністю не відбулося.

Поширеними видами домашнього виробництва були плетення, прядіння і ткацтво. Плетення застоссовувалось при будівництві; виготовляли каркаси печей, стіни житла і поховальних камер, тини для оборонних споруд тощо. З лози, кори, очерету і соломи теж плели різні побутові речі. Так, залізними голками плели сітки для виловлювання риби та ловлі птахів, звірів.

Для прядіння ниток використовували льон та інші волокнисті рослини, а також вовну, яку стригли вже тоді ножицями. Пряли веретеном і на прялці, а ткали здебільшого на вертикальних верстатах. Хоча віднайдена і така тканина, яку можна виготовити лише на горизонтальному верстаті, нині нам відомого. Підтвердженням того є кістяний човник зав-довшки 17 см і шириною 1,8 см. Методи, якими ткали навіть кольорові тканини, були різними. Досліди вчених показали, що скіфи виготовляли тканину простого полотняного переплетіння. Добре збереглись зразки репсового переплетіння.

Ознайомлення лише з деякими ремеслами говорить про те, що мешканці Великого Більського городища були вправними майстрами у будь-якій галузі господарства: обробці дерева, каменю, рогів, кіток, заліза, золота, срібла і т.п. Вміли вони прясти, ткати, гончарювати. Щодо гончарства, треба лише зазначити що різний посуд гончарі вироб ляли ще без гончарного круга тобто виліплювали з глини, яку робили за своєю технологією Велику увагу давні гончар приділяли орнаментуваннк посуду, прикрашаючи стінки, вінчики і ручки. Для цього теж використовувалась особлива технологія. Заключним етапом виготовлення посуду було випалювання, петрографічний аналіз якого показує, що випалювання здійснювалося за температури 800-850 градусів за Цельсієм. Таким чином, рівень техніки виробництва керамічних виробів в скіфську епоху був дуже високим і дозволяв отримати високоякісні вироби.

Тож, не дивлячись на важливу роль сільського господарства і пов'язаних з ним промислів, ще більше значення в житті мешканців Більського городища - Гелона, як поселення міського типу, мало і таке ремесло, як добування руди і виплавлення з неї заліза, або, краще сказати, криці, з якої робили сталь за допомогою навуппеводження в сиродутно-муУорні або цементації.

Основним засобом обробітку заліза скіфської епохи було вільне ручне кування, яке дозволяло з допомогою порівняно простих знарядь отримувати вироби різновидних форм і достатньо високої якості. Спочатку кували важкими ковадлами з каменю, а потім залізними молотами. Серед інструментів відомі молотки, щипці прості й пружинні, кузнечні, слюсарні і ювелірні зубила, чекани, штампи, терпуги. На Більському городищі знайдено близько 40 видів виробів із заліза і сталі. Займались тут і обробітком кольорових і благородних металів. Про це говорить знайдена на Східному укріпленні майстерня VI століття до н.е. з бронзововип-лавпювальною піччю. На городищі знайдена і мідна руда. Отже, тут виплавляли й мідь. Біля плавильної печі знайдено уламки тиглів та форм, кілька з яких застосовувалися для виливки речей, орнаментованих в так званому звіриному стилі. Такі та інші вироби, притаманні Більськомиу городищу, вчені знаходять і в інших регіонах України, і далеко за її межами. Це говорить про широку сітку торговельних відносин. І то резонно.

Розвинені для того часу сільське господарство і ремесло створювали певні надлишки продуктів землеробства, скотарства і ремісничих виробів. З сільськогосподарських продуктів найбільшу цінність мала товарна пшениця, яку охоче купували греки, шкіра і вироби з неї, хутра, віск, різні прикраси тощо.

Найбільш масовим видом античного імпорту була кераміка, зокрема амфори і ам-форна тара, в якій перевозили сипучі і рідкі продукти. На Більському городищі їх знайдено більше 10 тисяч. Вчені вважають, що найбільш жвавими торговельними зв'зками необхідно вважати VI-IV століття до н.е. У якості загального еквіваленту при укладанні торговельних угод могла бути худоба або інші това-ро-гроші - зливки металів у брусках. Один з таких бронзових брусків знайдено вченими. Його вага становить 31,3 г.

Торгівля, як і ремесло, потребували точних лінійних вимірів товарів. Одна з лінійок, вироблених з бронзи, знайдена на Більському городищі. На городищі зустрічаються й ретельно відшліфовані кварцитові кулевидні предмети, які використовувались для кидання з пращі. Вони ж могли слугувати й за гирі. Цікавими знахідками є предмети з графіту з малюнками, грецькими літерами і навіть словами. Подібні знахідки підтверджують повідомлення Перед ота, що гелони говорили не лише по-скіфськи, а й по-грецьки. Більські графіти підтверджують те, що гелони не тільки говорили грецькою мовою, а читали й писали нею.

Отже, враховуючи успіхи гелонів в сільському господарстві, ремеслі, торгівлі та писемності, можна стверджувати, що в Поворсклі і саме в Більському городищі існувала давня (і чи не найперша в Євразії) високо розвинена цивілізація.

Якщо для характеристики господарства і побуту місцевого населення на початку залізного віку ми маємо достатньо матеріалу, то вивчення різних сторін ідеології племен Східної Європи і, зокрема, мешканців Більського городища, пов'язано з великими труднощами, оскільки писемні джерела нечисленні й короткі. Це передана Геродотом одна з легенд про походження скіфів, де згаданий брат Скіфа Гелон і розповідь про місто Гелон, в якій подана коротка інформація про релігійні вірування і культові споруди. Тому для вивчення ідеології велике значення мають археологічні джерела, а саме - глиняні скульптурки, жертвенники, жертовні ями тощо. Далі буде.