Микола Курочка — військовослужбовець територіальної оборони з Охтирки, який загинув в перші дні боїв за місто у 2022 році. За свідченням його побратимів, Микола першим вистрелив по техніці РФ

Охтирчанка Жанна Курочка згадує про останню зустріч з сином у перші дні повномасштабної війни у 2022 році. Миколу жінка виховувала без чоловіка, допомагала лише старша донька. Микола Курочка закінчив 9 класів в школі, № 11 здобув спеціальність штукатура-маляра в училищі.

У 2016 році вступив до лав Нацгвардії, уклав контракт з 30 механізованою бригадою і поїхав у Звягель.

У 2021-му приїхав додому, хотів відпочити, каже мати. Цьому завадила війна, що насувалася.

Останній раз я його бачила 26 числа, це була субота. Він приїхав додому, поїв. Він наче відчував, обійняв мене, сказав: “мама, ти не ображайся на мене”. Інколи я його сварила за якісь вчинки. Сказав: “Не ображайся на мене, я все одно тебе люблю”. Поцілував мене і пішов.

У січні 2022 року Микола долучився до лав територіальної оборони, був інструктором.

Олександр Глинський, заступник командира роти де служив Микола Курочка. 

 З Миколою я познайомився незадовго до початку війни. Перший її день ми зустріли разом. Микола розпечатував мені “муху”, коли ми повзали під обстрілами “Градів” в ангарі 91 полку. По духу Микола був воїном, не кожному це дано, після війни у нас буде багато людей, у яких на грудях нікуди буде вішати ордени. Але в переломні моменти, коли вирішувалося, як далі буде відбуватися оборона міста, такі люди, як Микола, проявили себе з найкращого боку.

У перший день повномасштабної війни до Охтирки увійшла російська колона техніки. Це був авангард наступальних сил росіян. Почався бій.

Володимир Доценко каже, брав участь в спорудженні дамби, щоб запобігти просуванню російської армії. На другий день робіт будівельники слідкували в бінокль за колоною з близько 100 одиниць російської техніки. Невдовзі почули чергу крупнокаліберного танкового кулемета. Наступного дня Володимир разом із другом знайшли розстріляну машину з двома людьми.

Знайшли розстріляну “Ниву”, техніку їх залишену, вони кинули танки з боєкомплектом, і навіть нового “Урала” кинули. Потім з’ясувалося, що вони не могли переключитися з бака на бак. Ми знайшли двох хлопців. Микола Курочка вивалився з машини, біля автомобіля лежав мертвий, збоку Тимофій, його напарник. У Курочки було прізвище на камуфляжі, а Тимофія по банківській карті опізнали.

Тіла чоловіків відвезли до Зіньківського моргу. У Миколи Курочки в кишені знайшли військовий квиток і повідомили його повні дані. Після цього Володимир розповів про загибель сина мамі. 

Коли зайшли танки, ніхто не стріляв, вони вільно рухались. І коли останній “Урал” з боєприпасами, паливом зайшов, я побачила як навпроти вийшли два хлопці. Один високий, інший поменше, і він вистрілив в машину з росіянами. Водій втратив керування, і машина в’їхала в будинок, і будинок загорівся. Я всю зиму ходила на роботу і говорила: “на таких хлопцях тримається наша Україна”.

Дмитро Гребенюк вступив до лав територіально оборони за пів року до повномасштабної війни. У перші дні вторгнення став підполковником. Миколу Курочку чоловік називає позаштатним водієм.

Він за характером був бойовий, з першого дня рвався в бій. Він і загинув, як чоловік. Я не знаю, як, але ми відбили цю атаку. Одними автоматами проти танків дуже складно.

Зараз є багато спекуляцій про те, хто підбив першу ворожу техніку, яка зайшла. Я вважаю, що моральне право говорити про те, хто її підбив, мають тільки ті, хто там був. Саме Микола Курочка здійснив результативний постріл і підбив ту техніку.

25-річного Миколу Курочку поховали поруч із Тимофієм Ярмаком на Успенському цвинтарі в Охтирці. Чоловік посмертно нагороджений орденом “За мужність” 3 ступеня.

Він своє життя поклав не даремно. Він захищав Охтирку, – говорить Дмитро Гребенюк, командир частини тероборони у 2022 році.

suspilne.media